Політична цензура за рахунок платників податків

Автор/джерело -  © Український тиждень

З радіоефіру Державної телерадіокомпанії «Крим» зняли україномовну програму «Два кольори», яка мала вийти ввечері 13 липня і в якій розповідалося про заборонену акцію кримської громадськості на захист української мови.

Про це повідомила автор програми, журналістка Алла Петрова. За її словами, на знак протесту вона написала заяву на звільнення.

Петрова повідомила, що їй висунули формальні претензії - спершу про відсутність затвердженого сценарію програми, а потім - про погану якість звуку з виступів на мітингу і в політичній ангажованості та «агресивності».

Журналістка сказала, що її заява про звільнення з ДТРК «Крим» стала «емоційною реакцією на цензуру і тиск», з якими вона зіштовхнулася на роботі останнім часом.

Виконувач обов’язків генерального директора ДТРК «Крим» Степан Гулеватий повідомив, що має намір «особисто розібратися в конфліктній ситуації» і тому заяву Петрової не підписав.

Заслужений діяч культури України Алла Петрова працює на кримському державному телебаченні і радіо близько двадцяти років. Вона є автором низки дитячих україномовних теле- і радіопрограм, а також авторської громадсько-політичної радіопередачі «Два кольори», що виходить раз на тиждень.

Також на початку червня керівництво Держтелерадіокомпанії «Крим» зняло з телеефіру випуск новин «Хаберлер», яку готує кримськотатарська редакція каналу. Як стверджували журналісти цієї редакції, підставою для зняття програми стала відсутність у ній повідомлень про президента України.

Нагадаємо, 7 липня в Сімферополі пройшла заборонена судом акція кримської громадськості, під час якої її учасники ухвалили і передали до постійного представництва президента України в Криму звернення, в якому закликали спікера українського парламенту Володимира Литвина не підписувати закон про засади мовної державної політики, оскільки той був ухвалений з порушеннями регламенту і Конституції, а президента Віктора Януковича – ветувати його, а також винести його на розгляд Ради національної безпеки та оборони як такий, що загрожує національній безпеці.

Як повідомлялося раніше, 3 липня Верховна Рада ухвалила закон про основи державної мовної політики. Він передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.

Литвин раніше заявив, що закон про принципи державної мовної політики не може бути направлений на підпис президенту, оскільки він був прийнятий з масою порушень.