Азаров взявся встановлювати ціни на молоко

Автор/джерело -  © УНІАН

Кабінет міністрів з ініціативи прем’єр-міністра Миколи Азарова встановив мінімально допустимий рівень закупівельних цін на молоко у населення на рівні 2,20 грн за літр, що на 37,5% вище за попередню ціну.

Про це повідомила прес-служба прем’єра.

У повідомленні сказано, що прем’єр-міністр вважає неприпустимою ситуацію, коли в цілому ряду областей країни молоко у населення купується за ціною 1,6-1,8 грн за літр. «До 70% молока в країні виробляється приватними сільгоспвиробниками, яких необхідно захистити від різних спекулянтів, які купують молоко за штучно заниженими цінами», - цитує прес-служба слова Азарова.

Крім того, прем’єр вважає за необхідне переглянути вимоги технічних регламентів на молоко, що купується для шкіл, дитячих установ, лікарень.

У повідомленні сказано, що Азаров вимагає від Мінагрополітики розробити і внести на розгляд уряду проект закону, який зобов’яже переробників молока розміщувати на упаковках молочних продуктів, вироблених з додаванням замінників молочних інгредієнтів, напис «із замінниками молочних інгредієнтів».

Як повідомлялося раніше, Верховна Рада 7 червня прийняла закон, який пропонував віднести молоко і молочні продукти до видів сільськогосподарської продукції, які є об’єктами державного цінового регулювання.

Проте Президент Віктор Янукович ветував цей закон.

Від «Аратти»: навіть вітчизняна практика як попередніх урядів, так і команди проФфесіоналів, наочно показала, що адміністративне призначення цін - ніколи не мало позитивного ефекту. Зокрема, для споживача.

Як правило, після того, як уряд директивно визначав ціни на ті чи інші товари, або утворювався їхній дефіцит, що автоматично спричиняло зростання роздрібних цін, або ж директивне ціноутворення автоматично перекладалося на споживача з таким самим ефектом.

Бо система ринкових стосунків там, де домінують приватні виробники і продавці, інакше на адміністративне втручання реагувати не може, бо воно спричиняє збитковість, чого власник дозволити не може.

Отже, якби уряд дійсно хотів впорядкувати ринок молокопродуктів, то напевно застосував економічні важелі, які б зацікавили учасників ринку. Наприклад, знизив би крупційне навантаження тощо.