Вченим вдалося розшифрувати геном дівчинки, яка жила 80 тисяч років тому

Автор/джерело -  © BBC

Вченим вдалося з надзвичайною точністю проаналізувати ДНК печерної дівчинки, яка жила 80 000 років тому.

Ці дані настільки ж точні, як інформація з геному будь-якої сучасної людини, і свідчать про те, що в дівчинки були карі очі, смугла шкіра та каштанове волосся.

ослідження, опубліковане в журналі Science, також дещо прояснило генетичні відмінності між сучасними людьми та їхніми найближчими вимерлими прародичами.

Мешканці печер – так звані денисівські люди (за назвою печери на Алтаї) – були родичами неандертальців.

Обидві ці групи древніх людей вимерли біля 30 000 років тому, залишивши свій слід у генетичному наборі сучасних homo sapiens.

Таємниче минуле

Походження денисівських людей – наукова загадка. Палеонтологам вони майже нічого не залишили, окрім крихітної кістки пальця та зуба мудрості, які знайшли в сибірській печері Денисова у 2010 році. Однак деякі дослідники припустили, що денисівська людина може бути якимось чином пов’язана з людськими закаменілостями, раніше знайденими в Китаї, класифікувати які виявилося складно.

Російський науковець надіслав фрагмент кістки з Сибіру групі вчених під керівництвом Сванте Паабло з Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка у Лейпцигу, Німеччина.

Спочатку він вважав, що вони, можливо, належать до ранньої епохи сучасної людини, однак результат виявився несподіванкою.

Аналіз ДНК показав, що це людина, яка не є ані неандертальцем, ані сучасною людиною, і належить до невідомого раніше нового типу древніх жителів.

Каталог генів

Команда доктора Паабло, використавши нову техніку вивчення ДНК із закам’янілих решток, розшифрувала геном денисівської людини зі значно більшою точністю.

Якість розшифровки генома можна порівняти з якістю, яку отримують вчені, вивчаючи ДНК сучасних людей.

"Це вимерлий геном безпрецедентної точності", - каже доктор Маттіас Меєр, головний дослідник проекту.

"Для більшої частини генома ми навіть можемо визначити різниці між двома наборами хромосом, які денисівська дівчинка успадкувала від своїх мами й тата", - додає він.

Вчені порівняли геном дівчинки з наборами ДНК неандертальців та одинадцятьох сучасних людей з різних країн.

Це дало їм змогу виявити генетичну різницю між сучасними людьми та двома вимерлими групами наших найближчих пращурів.

Серед них – зміни лише в одній букві у кількох генах, які беруть участь у поєднанні різних частин мозку та нервової системи, а також у генах, що впливають на очі й шкіру.

За словами доктора Паабло, він з захопленням чекає на подальше вивчення змін, які зазнали гени, котрі стосуються взаємозв’язків у мозку.

У коментарі BBC News він сказав: "Для мене найбільш захопливим є те, що ми маємо хороший геном нашого найближчого вимерлого предка, з яким ми тепер можемо порівняти самих себе. Це список рис, які роблять усіх жителів планети унікальними відносно наших найближчих вимерлих пращурів".

Найдетальніший донедавна генетичний аналіз денисівських людей також підтверджує, що вони схрещувалися з предками деяких сучасних людей, кажуть дослідники.

Згідно з цими даними, біля 3% геномів сучасних жителів Папуа Нової Гвінеї, походять від денисівських людей. В їхніх ДНК зберігся також слід, який веде до етнічних груп хань і дайці, що живуть у Китаї.

Генетичні варіації денисівських людей дуже низькі. Це означає, що хоча вони займали величезну площу в Азії, їхня популяція все ж була незначною.