Історія, записана на … цеглинах

Автор/джерело -  © “Новий канал”

Археологи-аматори вивчають історію Києва по цеглинках. За 7 років двоє диваків зібрали 220 зразків таврованої цегли.

Цеглина з клеймом - тризубом

Так зване графіті, датоване радянськими або ж дореволюційними роками, теж унікальні фоліанти, - запевняють пошуковці. Чималенький скарб зберігають у власних квартирах, планують випустити книжку та мріють про відкриття цілого музея цегли.

Якби збирали не цеглу, а марки – не підкачали б м’язів – жартують Сергій з Максимом. А так - знайдеш чотири старовинних цеглини – маєш по 10 кілограмів у кожну руку. Нести додому важко, але скарб гріє душу, і власних грошей на таксі не шкода.

Сергій Костяний:
“Люди весело реагують, таксисти, - вони допомагають і доводиться їм розповідати, міні-лекцію читати, і вони зменшують ціну за доставку.”

Ламати голову в пошуках особливо цінних варіантів не доводиться - історія під ногами.

Цегла – унікальний носій інформації. Нашкрябати на згадку нащадкам щось на зразок: “Тут був Вася”, виявляється, модно було й до революції. Стіни бойової фортеці, що на Лисій горі, рясніють автографами вартових солдат. Є серед них і такі, що беруть за душу.

Максим Ляшев:
“Нас було троє, ми стояли на смерть, прощай, Батьківщина.”

Брутальна ж писанина на стінах будівель - явище виключно сучасне, - запевняють дослідники.

Максим Ляшев:
“Таке явище як матюки, ненормативна лексика, виникло відносно недавно – до 60-х років жодного матюка ми не зустріли.”

Хоч квартири колекціонерів уже завалені старою цеглою, “зав’язувати” з хоббі чоловіки не збираються. Мотив шляхетний.

Максим Ляшев:
“Ми рятуємо історію Києва, яка йде від нас, як вода в пісок.”