«Я знаю, хто за кого проголосує». Як на Харківщині готуються до виборів

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Харківська опозиція та кандидати в народні депутати – самовисуванці, які не пов’язані з владою, скаржаться на нерівний доступ до виборців. За їхнім твердженням, місцеве керівництво залякує людей.

Сільські ради і підприємці такі закиди спростовують.

Села Другий лиман, Жовтневе та Вільшани розташовані неподалік від українсько-російського кордону: їхати туди від Харкова кучугуристими дорогами треба більше ніж 160 кілометрів. Цими селами, що входять до 176-го виборчого округу, вже другий місяць роз’їжджає кандидат у народні депутати, самовисуванець Степан Гавриш.

Він розповідає, що незадовго до його приїзду до людей приходять представники сільської ради чи сільгосппідприємств і залякують, щоб місцеві жителі не приходити на зустріч. «Їм кажуть дуже просто: мовляв, ви не отримаєте розрахунку за свої паї, ми не допомагатимемо вам у вирішенні ваших злободенних проблем», – каже Гавриш.

У селі Вільшани Любов Крейдун, яка є членом виборчої комісії від опозиційної партії «Батьківщина», докладніше розповідає про застосування адміністративного тиску. «Досить керівнику господарства на зборах сказати, щоб усі проголосували за «регіони», бо «я знаю, хто за кого проголосує», і люди однозначно голосують. У нас керівник господарства очолює районну організацію Партії регіонів. Як член дільничної виборчої комісії, я людям розповідаю, що цього бути не може, беріть читайте закон. Я даю гарантії, що ніхто не дізнається, за кого ви проголосуєте. А люди кажуть: «Лебединський дізнається» – це керівник сільгосппідприємства», – зазначає Любов Крейдун.

«У людей є своя голова на плечах, їм визначатися»

Харківські регіонали запевняють, що передвиборча кампанія ведеться за європейськими стандартами. Тиску не помічає й вище згаданий Віктор Лебединський, який керує приватним сільськогосподарським підприємством «Вільшанське». Це у нього в аренді паї Вільшан. Він каже, що про політінформацію на зборах не може йтися.

«Я ніде народних зборів не проводив і ні на яких зібраннях ні за яку партію не виступав – ні за партію Регіонів, ні ще за якусь. У людей є своя голова на плечах, їм визначатися», – наголосив Віктор Лебединський.

У рівних можливостях для агітації в селах переконує і сільське керівництво.
«Будь-ласка, у нас є майданчик, де можна поставити намет, у нас нема проблем ніяких. Нехай приїжджає і «Батьківщина», і «регіони»», – заявила кореспонденту Радіо Свобода сільський голова села Жовтневе Валентина Масюк.

Влада каже, що підлітки не агітують

Коли спілкувалися з Валентиною Масюк, у Жовтневому якраз святкували день села. Селяни між собою обговорювали, чи приїде до них Дмитро Шенцев, кандидат у депутати від Партії регіонів. У центрі Жовтневого, біля сільських установ, пошти, медпункту і клубу, стояв автобус з біло-блакитною символікою, неподалік – школярі з партійними прапорами Партії регіонів.

Запитую у юнаків, звідки вони. Наймолодший хлопець відповідає: «Казать не буду».
Старший хлопець: «Навчаюсь. У Дворечному. В ліцеї».
Запитую: і теж так політикою зацікавилися?
Хлопець: «Так».
Звертаюся до третього хлопця: а Ви?
«У школі».
І теж із прапорами?
Хлопці: «Нічого більше не скажемо».

«То вже не діти», – запевнила Радіо Свобода голова сільської ради Жовтневого Валентина Масюк. За її спостереженнями, з прапорами Партії регіонів стояли випускники школи – вісімнадцятирічні хлопці. На зауваження про підлітковий вік агітаторів сільський голова відповіла: «Коли я була поруч із клубом, а у нас готувалося свято села, там стояли діти по вісімнадцять років. Я була відсутньою півтори години і за це нічого не можу сказати, хто там вже стояв».

Тим часом кандидати у народні депутати не дуже й тішать своїх сільських виборців зустрічами. Такий висновок можна зробити після розмов із селянами. Зате партійні агітки жителі Другого лиману, Жовтневого і Вільшан отримують без перешкод, і від багатьох партій.

«Розносять. Наприклад, минулого тижня розносили партійні газети, буклети від усіх партій. Ніхто не чинить ніяких перешкод», – розповідає мешканка Другого лиману Віра Рогова.

Відкрито про застосування адмінресурсу у селах місцеві мешканці не говорять. Листоноша, яка попросила не називати її імені і село, в якому вона працює, коротко пояснила: «Ви що, мені тут жити!»