Канівський історичний музей знищують знущаючись!

Автор/джерело -  © Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»

На культурі знову економлять. Давня історія довкола конфлікту Канівського історичного музею з міською владою, прийняла якийсь анекдотично-небачений розвиток. Те, що колектив музею три місяці не отримував зарплати, уже брати до уваги не будемо. Скажімо, випадковість.

Відділ культури Канівського місквиконкому розробив красивий і елегантний метод боротьби з бунтівними музейниками, які, як виявилося, хочуть їсти і грошей! Вирішили з 2007 року перевести всіх працівників на 0,25% посадового окладу! Весело і дієво! Для чого закривати той остогидлий музей, якщо при такій платні люди самі розбіжаться! В музеї 5 штатних одиниць. Зарплата директора - 554 грн. Всі інші, в середньому. - 450 грн. Отже, музейники отримають по сто з копійками гривень на місяць! Рекорд просто!

Це при тому, що відділ культури, який довів ситуацію до абсурду, навпаки, попри фінансові негаразди роздувається. Тепер, під час вселенського дефіциту, вони вже Управління. І людей набрали стільки, що вже і сидіти нійде!

-Може справа в прекрасному приміщенні музею, розташованому у центрі міста? - пише директор музею Ольга Ісаєва, - В нашому будинку раніше, на першому поверсі був магазин, а на другому - жили господарі. Може хтось вирішив повторити той варіант?

-Ситуація ганебна! - коментує редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб, - Для купи чиновників гроші є, кількість ставок зростає, а музей вирішили знищити таким ось ієзуїтським способом! Музейники звернулися до журналу, бо всі ті високоповажні чиновники, до яких вони писали раніше - мовчать. Бо музеями на держрівні ніхто не займається! Тепер доводиться розпочинати пресову кампанію з врятування музею. Може слід передати музей в обласне підпорядкування і фінансування?

В фондах музею - 7 тисяч унікальних експонатів. І скіфська культура, і зарубинецька, предмети Київської Русі, козаччини, ікони, картини, документи... Страхова вартість колекції сягає кількох десятків мільйонів доларів. Як це чиновники не додумалися продати експонати, аби залатати діри в бюджеті? Схоже будуть продавати пізніше. Коли музей знищать, а найцінніші експонати «загубляться» і вигулькнуть в антикварних салонах «любих друзів»...

Попри свята, вдалося взяти кілька коментарів. Народний депутат України Ольга Боднар, що від душі опікується музеями, пообіцяла вивчити ситуацію і зробити все, щоб врятувати Канівський музей. Можливо буде запит.

Оперативно відгукнувся Голова Народної Екологічної партії Валентин Сердюк. НЕП робить спеціальну заяву. До редакції зателефонував Голова виконкому партії «Пора» Володимир Шпакович. Пообіцяв пряму і ефектну дію в Каневі.

Журнал «Музеї України» в черговий раз звертається до журналістської спільноти за допомогою - давайте рятувати Канівський музей! Пропаде без нас музей!

Канівський історичний музей

Героїчні, трагічні і величні сторінки Канівської минувшини. У долі краю, як у краплині води, відбилася вся історія нашого народу. Канівські гори і кручі були ареною багатьох історичних подій.

Канівський історичний музей засновано в 1991 році. У фондах музею зберігаються близько 7 тис. експонатів. В основному, це пам”ятки матеріальної культури населеня, яке проживало на території Канева і його околиць в різні періоди історії України.

Близько 40 тис. років тому на території Канівщини з'являється людина. В експозиції музею можна побачити макет житла первісних мисливців, кістки викопних тварин (мамонта, північного оленя, бізона), на яких вони полювали, а також примітивні крем'яні та кістяні знаряддя праці, які використовували в побуті десятки тисяч років тому.

За часів неоліту – нового кам'яного віку (6-3 тис. років тому) людина вперше виготовила глиняний посуд. Фрагменти таких посудин, знайдених при розкопках в с. Грищенці, представлені до уваги відвідувачів. З часом прадавні ремісники навчилися створювати зі шматка глини витвори мистецтва – тонкостінні розписні миски, та горщики. Унікальну колекцію трипільського посуду (4-3 тис. до н. е.) можна побачити в експозиції історичного музею.

На рубежі нової ери вперше в писемних джерелах згадуються наші пращури – східні слов”яни, найбільш ранній етап історичного розвитку яких пов'язаний з пам'ятками Зарубинецької культури (2 ст. до н. е. – 1 ст. н. е.). В селах Григорівка і Бучак знайдені справжні шедеври тогочасного ювелірного мистецтва – срібні та бронзові фібули-застібки. Які можна побачити в музейній експозиції.

У 9-12 ст. східнослов'янські племена об'єднуються в могутню державу – Давню Русь. На території Канівщини знаходились літописні міста: Родень, Заруб, Канів, про заснування і розвиток яких можна дізнатись відвідавши музей.

Виставка “Старожитності Канівщини” переносить відвідувачів на 100 – 150 років назад, коли Канів – повітове містечко, був складовою величезної імперії – царської Росії. Побутові речі, фото, документи, представлені тут, розповідають про тихе розмірене життя старого міста. Уважніше придивишся – і речі оживають. Ось-ось закипить окріп в мідному самоварі, грамофон наповнить кімнату звуками вальсу, а привітна міщанка проведе Вас заплутаною вуличкою до Успенського собору, що біліє на Дніпровій горі.

АДРЕСА:

19000, Черкаська область,
м. Канів, вул. Леніна, 15.

телефон для довідок:
(04736) 3-23-41