Сертифікація українських товарів для ЄС: корупція проти закону і стандартів

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Українські виробники вважають ринок Євросоюзу перспективним для своїх товарів і послуг, засвідчують дані Міністерства економічного розвитку України.

Щоправда, урядовці визнають, що чимало українських виробів не відповідають сертифікатам і стандартам якості, затвердженим в ЄС. П’ятого червня у Києві бізнесмени та експерти Національного агентства з акредитації України обговорили з європейськими колегами можливості виходу українських товарів і послуг на ринок ЄС.

У разі підписання у листопаді цього року угоди про асоціацію між Україною та ЄС, між ними з січня 2014 року почне функціонувати зона вільної торгівлі. Відтак, український бізнес потребує атестації своєї продукції відповідно до європейських стандартів, розповів журналістам посланник-радник представництва ЄС в Україні Ендрю Разбаш.

«Іноді здається, що от, ще трохи – і документ підпишуть, і можна буде полегшено зітхнути, – пояснює Разбаш. – Але це не так! Усе по-справжньому тільки тоді і розпочнеться, насамперед ми побачимо зростаючу конкуренцію між виробниками України і держав Євросоюзу. Переможе якісніший, сучасніший, дешевший товар. Адже зона вільної торгівлі – це якісні товари і послуги, розвиток промисловості, підтримка малого і середнього бізнесу».

Акредитація (сертифікація) товарів і послуг – одна з ключових сфер співпраці між Києвом і Брюсселем, вихід українських товарів на ринки ЄС сприятиме економічному розвитку країни, підтримає приватну ініціативу українців. Про це каже виконувач обов’язків голови Національного агентства з акредитації України Володимир Рущак.

«Незабаром буде ухвалена низка нормативно-правових документів, що дозволить поступово впровадити європейські принципи у діяльність фахівців з оцінки відповідності «євронормам» та акредитації товарів. Якщо наш товаровиробник захоче працювати на ринку ЄС, він звертатиметься до агентства, а його фахівці надаватимуть чи не надаватимуть атестату якості», – зауважив Рущак.

Тіньова економіка гальмує євроінтеграцію українського бізнесу – фахівці

Володимир Рущак визнає, що отримати євросертифікат багатьом українським виробникам буде складно. На заваді – застарілі обладнання і технології виробництва, високий рівень тіньового виробництва тощо. Рущак пропонує урядові підтримати виробників, які вкладають кошти у модернізацію виробництв, і боротися з тіньовою економікою.

«Ми бачимо, що обсяги виробництва у тіньовому секторі починають перешкоджати розвиткові легального бізнесу. Це також перешкода для виходу нашого бізнесу за межі України, тож із тіньовою економікою треба боротись», – зазначив фахівець у розмові з Радіо Свобода.

За даними Міністерства економічного розвитку, обсяг тіньової економіки в Україні становить близько 40 відсотків. Серед іншого, «тіньовики» «заповнили» такі економічні ніші, як піратські відео-, аудіо- продукція, програмне забезпечення і «сірі» автомобілі.

Згідно з розрахунками експертів Світового банку, частка тіньової економіки в українському ВВП є найвищою в Європі і перевищує 40 відсотків від офіційного показника ВВП. Разом з Україною трійку європейських лідерів із тінізації складають Молдова (44,3%) та Білорусь (43,3%), на четвертому місці йде Росія (40,6%).

Корупція проти виходу українців на європейський ринок

Корінь проблеми – у високому рівні корупції, зауважує консультант Всеукраїнської асоціації малого бізнесу Іван Галенко. На його думку, допоки чиновник буде продавати сертифікат якості або ліцензію на торгівлю, європейці ризикують отримувати з України продукцію, далеку від стандартів якості ЄС.

«Акредитація – це відповідність певним стандартам. Так, 1 метр – це не 90, а 100 сантиметрів. Проблема у тому, що нині, якщо ви купили метр тканини, вам на неї не дали документа, що там метр, тобто 100 сантиметрів. А після того, як ви вдома переміряли і виявили, що там 70 сантиметрів, у вас немає можливості повернутись і про це сказати. Документ на руках відсутній, – наводить Галенко приклад. – Оскільки ринки фактично монополізовані, і у торгових рядах стоять реалізатори продукції одного власника, то такий «метр» у 70 сантиметрів у всіх. І споживач нічого ніде не може зробити».

Тож підвищення якості української продукції, підвищення її безпеки, її атестація за європейськими стандартами можлива за умов подолання корупції, каже Галенко. У рейтингу економічної свободи і корупції, який склали експерти фонду Heritage Foundation, нині Україна посідає 161-е місце – останнє серед 43 країн Європи.