У Чорному морі мідій стало менше, а грибів більше

Автор/джерело -  © “Севастопольська газета”

Вчені севастопольського Інституту біології південних морів вважають, що катастрофічних тенденцій погіршення екологічної ситуації в Чорному морі немає. Більше того, - деякі екосистеми відроджуються.

Українське науково-дослідне судно «Професор Водяницький»,

До такого висновку вони прийшли за підсумками 72-го рейсу науково-дослідного судна «Професор Водяницький», під час якого проводилися комплексні гідробіологічні, гідрофізичні і радіоекологічні дослідження шельфу Криму. Було обстежено 150 точок.

- Дуже приємно для нас було те, що ми змогли виявити упродовж рейсу великі скупчення неприкріпленої водорості філофори. Справа в тому, що цей вид в багатьох місцях вже зник. Зокрема величезне філофорне поле Зернова, запаси водорості на якому ще 100 років тому досягали 10 млн. тонн, практично зникло. Залишилися лише малі скупчення вздовж берегів Криму. Нам вдалося підтвердити існування неподалік від Євпаторії одного з таких полів, про який не було жодних відомостей упродовж 50 років з моменту його відкриття. Це вселяє оптимізм. Можливо, ще не все втрачено для екосистеми Чорного моря, - повідомив учасник експедиції Володимир Александров.

За словами вченого, на глибині 18 метрів прикріплені і неприкріплені водорості завдовжки понад 40 сантиметрів утворюють значні скупчення.

Разом з тим, експедиція виявила і негативні явища. Так, в районі півострова Тарханкут на банці Тетіс стався замор мідій, вчені пов’язують його з сірководневим забрудненням. Загалом ситуація з мідіями, які є природними фільтрами морської води, явно погіршилася. У деяких районах взагалі не вдалося виявити наскельних молюсків. Значно менше стало мулових мідій, які раніше покривали все дно на мілководді. Зараз їх значно менше і зразки дрібні.

Вченим ІнБПМ вдалося виявити життєздатні спори грибів у найглибшій точці Чорного моря - 2 км. Проби ґрунту були взяті вперше. Мікологи з одеського філіалу ІнБПМ вже змогли проростити спори, проте поки не поспішають робити висновки з приводу того, до якого виду належать гриби.

- Ми не стверджуємо, що в сірководні є життя. Це складне питання, хоча є наукові роботи з цієї теми. Спори - це стан, в якому організм може переживати несприятливі умови. Вони туди могли опуститися шляхом сегментації, зберігши при цьому свою життєздатність. Це вже цікаво і унікально. Якби наукові рейси проходили частіше, ми дізналися б ще більше, - повідомила молодший науковий співробітник ІнБПМ Олена Сібірцова.

Раніше вважалося, що характерною особливістю Чорного моря є повна (за винятком кількох анаеробних бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150-200 м за рахунок насиченості глибинних шарів води сірководнем. Однак у 80-ті роки минулого століття одеські вчені виявили на глибині 650 метрів звичайні аеробні організми (ті, що дихають киснем) розміром до одного міліметра. До цих пір не зрозуміло, що дозволяє цим організмам вижити в агресивному невластивому їм середовищі.

Ще одна загадка сірководневого шару - утворення, що нагадують різнокольоровий мох, які виявили київські вчені на глибині 1700 метрів. Вони створені живими організмами, пристосувавшись до води, що насичена сірководнем.