Постсоціалістичні країни Східної Європи потребують зміни політичних еліт

Автор/джерело -  © Український тиждень

«Амбіційний підйом, що стався після повалення комуністичних режимів у Східній Європі, позаду. Тепер там панують політичні еліти без залучення представників громадянського суспільства», пише Die Berliner Zeitung

Постсоціалістичні країни Східної Європи потребують докорінної зміни політичних еліт і останні події у Чехії це ще раз довели. Аби вирішити політичну кризу у країні парламент Чехії оголосив про саморозпуск.

«Наразі йдеться більш ніж лише про те, чи країною керуватимуть у майбутньому ліва, громадська чи велика коаліція», - стверджує журналіст Die Berliner Zeitung Франк Герольд. «Чверть століття після революційного перевороту, коли глибока економічна криза все ще в розпалі, йдеться про стабільність демократичної системи. І це стосується не лише Чехії, але й багатьох так званих країн колишнього соцтабору», - наголошує він.

Порівняно із кривавим конфліктом у Сирії чи Єгипті, шпигунськими скандалами та жахливим безробіттям у Іспанії чи Італії, проблеми східноєвропейських держав довгий час були непомітними – вважає Герольд. Але: «у Болгарії протягом двох останніх місяців громадяни щоденно протестують не лише проти уряду, але й проти усього політичного класу. У сусідній Румунії навпаки вже протягом довгого часу одна партія майже робить переворот у владі. В Угорщині правоконсервативний прем’єр-міністр та його оточення використовують демократично здобуту владу для підриву демократії та заміни її на авторитарне управління певного кола людей. Навіть в успішній Польщі партія прем’єр-міністра Дональна Туска тепер демонструє явні ознаки розпаду» - уточнює він.

«Цей список неповний, а сигнали різні, але разом вони вказують на тривожний спад у тих країнах, що після падіння комунізму виглядали настільки амбіційними», - стверджує журналіст. Причиною цього він вважає те, що «двадцять чотири роки тому нові еліти прибули на свої високі позиції надзвичайно швидко, де вони у значній мірі з того часу не змінювалися і досі залишаються на посадах. Новий порядок з’явився завдяки демократичній революції, але був сконструйований зверху, фактично без участі громадянського суспільства».

«До ключових позицій дібралися не ідеалісти та моралісти демократичної революції, а прагматики як чехи Вацлав Клаус та Мілош Земан. Більше того, розвинулися такі політичні групи, як, наприклад, чеські соціал-демократи, які опираються на свої історичні засади, а не на членів партії чи її масовість. Вони залишаються елітними клубами, які за лаштунками розвинули широку систему покровительства», - стверджує журналіст Die Berliner Zeitung.

«У Чехії політика робилася і робитиметься за лаштунками», - вважає він, але «вибори дають шанс подолати кризу, якщо вони не лише змінять уряд, але й стануть початком зміни політичних інструментів. Проте для цього потрібні нові надійні обличчя - докорінна зміна поколінь», - підсумовує журналіст.