Парламент розпочав рух до виконання ще одного «домашнього завдання» ЄС

Автор/джерело -  © УНІАН

Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий проект закону про внесення змін до деяких законів щодо виконання судових рішень.

За прийняття за основу зі скороченим терміном підготовки законопроекту до другого читання проголосували 340 народних депутатів із 408, зареєстрованих у сесійній залі.


Законопроектом передбачається, зокрема, забезпечити повне виконання зобов’язань держави за пілотним рішенням Європейського суду у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», зазначається у пояснювальній записці. Так, відповідний законопроект має вирішити питання щодо погашення вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава.

Погашення такої заборгованості здійснюватиметься поетапно в черговості, встановленій законом. При цьому, сказано у пояснювальній записці, розмір бюджетних асигнувань на погашення заборгованості затверджуватиметься Верховною Радою у законі про державний бюджет України на відповідний рік.

Крім того, законопроектом узгоджуються положення Закону України «Про виконавче провадження» із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Так, відповідно до запропонованих змін, зокрема, статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначається, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Частину першу статті 37 пропонується доповнити пунктом 18 такого змісту: надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Змінами до частини четвертої статті 45 визначається, що грошові суми, стягнуті державним виконавцем до державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У частині сьомій цієї статті встановлюється, що у разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, ці суми зараховуються до державного бюджету в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У Законі України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” , зокрема, у статті 4 встановлюється, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувану, відповідно до пунктів 2 – 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Крім того, розділ ІІ закону "Прикінцеві та перехідні положення" доповнюється пунктом 3, відповідно до якого невиплачені кошти за рішенням суду, винесеним на підставі правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим законом, визнаються заборгованістю, якщо виконавчий документ, виданий для виконання зазначеного рішення, або рішення суду, яке набрало законної сили, було подано в порядку, визначеному абзацами другим і третім цього пункту, або виконавчий документ перебуває на день набрання чинності цим законом на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Такі рішення суду та виконавчі документи не підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, яке набрало законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього закону суб’єкти, які винесені до набрання чинності цим законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього закону суб’єкти, які винесені за результатами розгляду звернення осіб у межах строку позовної давності, встановленого абзацом четвертим цього пункту, подаються до органу державної виконавчої служби протягом одного місяця з дня набрання законної сили зазначеними рішеннями суду.

Водночас строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення коштів, підставами для яких є правовідносини, що виникли до набрання чинності цим законом, до визначених частиною першою статті 2 цього закону суб’єктів становить шість місяців з дня набрання чинності цим пунктом, але не більше загального строку позовної давності, встановленого для цих правовідносин.

Рішення суду про стягнення коштів та виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього закону суб’єкти, які не було подано в строк, установлений абзацами другим і третім цього пункту, не є підставою для невиконання.

При цьому заборгованість погашається поетапно починаючи з 2014 року в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з пенсійними та соціальними виплатами; щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду. Розмір бюджетних асигнувань на погашення заборгованості визначається законом про державний бюджет на відповідний рік.