«Кольчуга»-2? Хто бажає прив’язати Україну до сирійської хімічної зброї?

Автор/джерело -  © Український тиждень

Через український порт «Октябрськ» у Миколаївській області ймовірно здійснювалися поставки зброї для режиму Асада у Сирії.

Про це пише The Washington Post з посиланням на дослідження неурядової організації C4ADS.

Автори дослідження пов’язують деякі великі судна, що заходили у цей порт, з мережею бізнесменів та компаній, які мають зв’язок з висопоставленими урядовцями у Росії та Україні.

Головна підозра, на яку посилаються автори дослідження, - це прогалини у даних транспондера (пристрою для фіксації руху судна).

«Прогалини у даних транспондера, є відносно недавнім феноменом, що збігається із міжнародною критикою Росії щодо допомоги своєму тривалому сирійському союзникові, не зважаючи на важкі репресії з боку цього уряду щодо мирного населення», - пише видання.

Зокрема, «немає декларацій суднового вантажу чи супутникових фотографій, які б доводили, що судна перевозили зброю» і вони стверджують, що «дані перевезень не є досконалими. Проте такі ж прогалини зафіксовано, коли судно «Ocean Fortune» (його вони підозрюють і у перевезенні зброї до Сирії) та його сестринські судна доставляли важку зброю венесуельському лідеру Уго Чавесу».

Українська судноплавна компанія Kaalbye Group­, яка володіє судном «Ocean Fortune», визнала у одному зі своїх листів дослідникам, що одне із її суден «Ocean Voyage» плавало до Сирії минулого року, аби відвезти «вантаж подвійного призначення», який був юридично дозволений правилами Міжнародної Морської Організації, але заявили, що більше жодне із суден не плавало до сирійських портів.

Як пише The Washington Post порт «Октябрськ» є невідомим для більшості з однієї причини: «протягом майже всього часу свого існування «Октябрськ» - був надсекретною військово-морською базою, ключовою ланкою мережі військових поставок для Радянського Союзу та його союзників у цілому світі».

C4ADS ставить цей порт у центр потужної міжнародної мережі торгівлі зброєї, що поєднує Україну та Росію із широким спектром клієнтів у цілому світі. У звіті вказується, що «Октябрськ» є вихідною точкою для поставки зброї у кілька десятків країн, серед яких Судан, Демократична республіка Конго, М’янма, Венесуела, Китай, Ангола та Іран.

«Не зважаючи на те, що порт перебуває в Україні, функціонально «Октябрськ» контролюється Росією»; ним керує колишній російський морський капітан, а володіє бізнес-магнат із близькими зв’язками із Кремлем. Основні російські експортери зброї мають свої офіси там», - пише видання.

Показово, що автори дослідження називають українські та російські судноплавні та логістичні компанії «Одеською мережею».

Ключовим гравцем мережі, згідно з інформацією C4ADS, є вже згадана компанія Kaalbye Group.

«Старші менеджери компанії мають професійні та бізнес-зв’язки із службовцями у найвищих рівнях російського та українського урядів та збройної промисловості, зв’язки, що підтверджуються на сайті компанії та у торговельних публікаціях. Один із співзасновників, Ігор Урбанський, був заступником міністра транспорту в Україні. Інший співзасновник, Борис Коган, є також членом правління РТ-Логистика, дочірньої компанії великого індустріального консорціуму, що перебуває у державній власності Росії і включає також найбільшу російську фірму, що займається військовим експортом, Рособоронэкспорт. Консорціум очолює Сєргєй Чємєзов, близький соратник Путіна», - пише видання.

База даних транспондера, зібрана C4ADS, виявила, що «Октябрськ» був найбільш популярним місцем прибуття суден, що перебували у володінні Сирії, які плавали до портів де-інде в Україні та Росії. Кілька сирійських вантажних суден зробили десяток чи більше зворотніх плавань між Октябрськом та один із трьох найголовніших сирійських портів протягом січня 2012 та середини 2013 року, за даними аналітиків. Чи перевозили судна військовий, чи «більш невинний» вантаж, не можна сказати із даних звітів про транспортування.

За інформацією C4ADS, цілий флот у сім вантажних суден компанії Kaalbye перевозив вантажі із порту «Октябрськ» протягом останніх 18 місяців, а далі у випадку «Ocean Fortune» ці судна зникали як мінімум із трьох світових баз даних, що записують дані із транспондерів для міжнародного судноплавства.

«Докази представляють сильний наслідковий зв’язок того, що ці судна та компанії постачають зброю режиму Асада. На користь цього факту також свідчить і те, що публічно заявлені поставки російської зброї також проводилися членами цієї мережі», - пише The Washington Post.

Від «Аратти»: припущення авторів публікації щодо постачання Москвою хімічної зброї через Україну виглядають дещо наївно, і, вочевидь, розраховані на аудиторію, не обізнану з особливостями транспортування цього виду озброєнь масового ураження.

По-перше, транспортування хімзброї не може відбуватися, як звичайного хімічного реагенту, тобто, для цього за часів СРСР використовувався спеціальний транспорт, який, до речі, добре відомий експертам США і країн НАТО. Без цього - транспортування бойових ОР просто неможливе з технічної і безпекової точки зору.

По-друге, на території України хімічної і бактеріологічної зброї немає, що перевірено і офіційно підтверджено міжнародними експертами. Отже, якщо теоретично припустити, що РФ не виконала міжнародні правові зобов’язання і не знищила арсенали хімічної зброї масового ураження, то відповідний транспорт мав би рухатися десь з російської «глибинки». І дуже дивним виглядає те, що ці пересування не засікла супутникова розвідка.

По-третє, Україна - суверенна держава і має кордони і прикордонну службу, яка не підкоряється ні КДБ СРСР, ні ФСБ РФ, хоча в ній ще служать офіцери, які навчалися за часів СРСР, а відтак, мають чітко відрізняти транспорт загального призначення від спеціалізованого військового. Отже, навіть за умов корумпованості українських чиновників, перетин кордону України бойових ОР виглядає ненауковою фантастикою. Бо навіть якби це робилося за наказом високого керівництва, - все одно інформація б «просочилася» або в українські ЗМІ, або іноземні. Не кажучи, знов таки, про велику вірогідність «фотографування» космічною розвідкою.

І останнє. Якщо припустити, що РФ постачала зброю масового знищення Сирії, то це можна було зробити з меншим ступенем ризику через російські порти, серед яких досі є військові, повністю закриті від ока цивільних осіб. І в цьому випадку гарантовано не піддавалася ризику таємність такої операції і її «легенди» прикриття.

Нагадаємо, що перед військовою операцією США у Іраку Україну також звинувачували у постачанні режиму Хусейна РЛС «Кольчуга» і зазначені звинувачення також були оприлюднені через публікацію у неофіційних ЗМІ. На підставі непідтвердженого запису розмови людей, голос одного із співрозмовників, на цьому записі, був схожий на голос Президента Леоніда Кучми. І що? А нічого. Американські війська не знайшли в Іраку «Кольчуг». Як і зброї масового знищення.