Холодна війна-2. Кремлівські генерали хотять побавитися ракетами

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

Москва має намір в однобічному порядку вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, а розробники ракет уже заявили про те, що можуть у будь-який момент відновити їхнє виробництво.

Росія знайшла відповідь на будівництво системи американської протиракетної оборони (ПРО) у Європі. Москва має намір в однобічному порядку вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, а розробники ракет уже заявили про те, що можуть у будь-який момент відновити їхнє виробництво.

Про можливий вихід Москви з радянсько-американської угоди від 1988 року про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД) заявив вчора, начальник російського Генштабу Юрій Балуєвський.

"Договір про РСМД є безстрокового характеру. Але можливість виходу з нього існує, якщо одна зі сторін надасть переконливі підстави для свого виходу", - сказав Балуєвський.

Остаточне рішення про вихід з Договору наразі не прийняте, це залежить від дій Вашингтона в галузі ПРО, визнав Балуєвський. "Подивимось, як далі діятимуть наші американські партнери. Те, що сьогодні вони роблять, створюючи третій позиційний район ПРО в Європі (Польщі), не піддається жодному поясненню", - сказав генерал армії.

Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності був підписаний між СРСР і США 8 грудня 1987 року. За документом обидві країни повинні ліквідувати усі свої ракети середньої (у діапазоні від 1000 до 5500 км) і меншої дальності (500-1000 км).

Однак, на виступі 10 лютого на Мюнхенській конференції по безпеці, російський президент Володимир Путін заявив, що цей договір не є універсального характеру. "Сьогодні такі ракети вже має цілий ряд країн: КНДР, Республіка Корея, Індія, Іран, Пакистан, Ізраїль. І лише США та Росія мають зобов’язання не створювати подібних систем озброєнь. Логічно, що за цих умов ми змушені задуматися над забезпеченням власної безпеки", - заявив він.

Раніше директор і генеральний конструктор Московського інституту теплотехніки Юрій Соломонов заявляв, що МІТ у стані відновити виробництво балістичних ракет середньої дальності (БРСД), зокрема БРСД "Піонер". "Ми готові до можливого виробництва БРСД і інтелектуально, і технічними потужностями", - сказав він.

Ракети Піонер (за західною класифікацією - СС-20) з дальністю польоту до 5 тисяч км за договором було знищено разом з аналогічними американськими ракетами Першинг. Тоді ж на вимогу американців були знищені новітні радянські оперативно-тактичні ракети Ока з дальністю польоту 400 км, хоча вони формально не підпадали під Договір.

У Вашингтоні насторожено відреагували на заяву генерала армії Балуєвського. Там визнали, що вихід Росії з Договору створить проблеми Америці та Європі. "Звичайно, це створить нам проблему, - зазначив голова Пентагону Роберт Гейтс на прес-конференції в Міністерстві оборони. - А особливо це створить проблему європейцям".

Втім, Гейтс не вважає, що дії Росії зумовлено будівництво в Європі американської протиракетної оборони. "Вони добре знають, що частини ПРО, які ми маємо намір розмістити в Європі і ведемо зараз з цього приводу переговори, не загрожують Європі, не загрожують Росії", - заявив він.

За припущенням голови Пентагона, Москву може "турбувати наростаюча загроза, пов’язана з ракетами середньої дальності на південь та схід" від її кордонів. І цим, можливо, пояснюються висловлення в Росії щодо Договору про РСМД, додав Гейтс.

На питання, навіщо розміщати систему ПРО в Польщі, якщо радіус дії ракет Ірану дозволяє їм долетіти лише до південних районів Туреччини, міністр відповів: "Якби мені хтось гарантував, що Іран заморозить розробку ракетних технологій і не зможе придбати ракетні технології в інших країнах, то я б почував себе більш спокійно. Мені цього ніхто не гарантує".

Представник держдеп США Шон Маккормак заявив, що розгортання в Східній Європі бази ракет-перехоплювачів у межах програми створення ПРО "не спрямоване проти Росії".