Українки - ходовий товар на світовому ринку работоргівлі

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

За різними джерелами, близько 40 тисяч українських жінок працюють в нелегальній секс-індустрії за кордоном.

В українському кримінальному кодексі передбачено покарання для торгівців живим товаром за статею 149. Втім, правосуддя у цьому напрямку нічого не може довести – минулого року столична міліція порушила лише 7 справ, а цього року – 1. Для порівняння – тільки міжнародна організація міграції самотужки за 6 років витягла з рабства 3,5 тисячі людей, передає “Радіо Свобода”.

Українські секс-рабині користуються великою популярністю у Греції, Румунії, Росії і навіть Мексиці.

Італія – теж одна з найпопулярніших країн, де процвітає секс- торгівля українськими жінками - розповідає римська кореспондентка радіо Свобода Наталка Кудрик.

Дев’ять мільйонів італійців шукають сексу за гроші, точної статистики, скількох українок змушують займатися проституцією не існує.

Місцева преса періодично оприлюднює поліцейські звіти про викриття україно-італійських злочинних угрупувань, які постачають українських путан на італійський ринок. Трудові пропозиції від таких роботодавців стандартні – пропонують хатню роботу, або взагалі не кажуть чим доведеться займатися. В результаті – вже за кордоном відбирають документи й гроші, і змушують майже задарма задовольняти сексуальні примхи гарячих італійців. Втім, місцеві громадські організації, які опікуються “рабинями”, помітили – українки майже не “підробляють” проституцією на вулиці – частіше там знімають клієнтів румунки та африканки.

Торговці живим товаром - тонкі психологи, і для кожної жертви готують окрему пастку - кого заманюють гарними у порівнянні з українськоми мірками, заробітками, кому обіцяють влаштування особистого життя із закордонним принцем, зазначає Тетяна Гурин, співробітниця столичного Центру роботи з жінками, що зазнали насильства.

Киянин Ігор жив в Америці. Там познайомився з американцем, який відразу ж зреагував на назву “Україна”. Оскільки в Мексиці українки - дешевий секс-товар для звичайних робочих. Дівчат разом з наметами вивозять в поле для трудівників. Часто українки потрапляють в Мексику, купуючись на обіцянки “провідників” перевести їх через американський кордон. А вже у США, вони зможуть влаштуватися на роботу. Втім, часто українки залишаються в Мексиці і “обслуговують” місцевих чоловіків.

Карати злочинців, захищати свідків та постраждалих – наприкінці двотисячного року тодішній комісар ЄС з юстиції Антоніо Віторіно підписав від імені ЄС Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності і два протоколи про боротьбу з торгівлею людьми.

У Євросоюзі діють загальноєвропейські програми, які викривають торгівців живим товаром. 41 мільйон євро виділила Європа для чотирирічної боротьби проти торгівлі людьми. Зараз в Євросоюзі діє судова мережа, яка займається викриттям торгівців рабами. До того ж країни Європи обмінюються фахівцями, які спеціалізуються на розслідуваннях певних видів злочинів. Також трудовими та сексуальними рабами опікуються громадські організації.

В Україні найбільш відомими борцями з торгівлей людьми є Міжнародна організація міграції та громадська організація “Ла Страда”.

Європейський Союз виділив майже 2 мільйони євро для реалізації дворічного проекту щодо попередження торгівлі людьми в Україні і Молдові. Фахівці, котрі під цим явищем перш за все мають на увазі торгівлю жінками, стверджують, що цей злочин посідає третє місце у світі після наркобізнесу і незаконних оборуток зі зброєю. Куди будуть спрямовані ці кошти і чому, попри різноманітні попереджувальні заходи, українські жінки їдуть за кордон і потрапляють там у сексуальне і трудове рабство?

Проект з протидії торгівлі людьми в Україні та Молдові здійснює Міжнародна організація з міграції. За словами керівника її інформаційної служби Наталії Кривцової, програма спрямована на викорінення наслідків цього тіньового бізнесу, жертвами якого стають все частіше не лише жінки, але й чоловіки.

“Рабством ми називаємо експлуатацію - вона може бути і сексуальною, і трудовою. Масштаби трудової експлуатації з року в рік – збільшуються. І все це входить в поняття торгівлі людьми”.

Втім, очевидно, що ніякі західні допомоги не можуть відчутно зміниити ситуацію. Бо коріння, мотивація цього злочину - соціальна. Це й є той показник практичної діяльності української влади, про який урядовці “забувають” публічно заявляти у своїх гучних рапортах про “зростання добробуту кожного”.

А, насамперед, це й є наочна ілюстрація того, як державні очільники дбають про організацію робочих місць і наскільки пристойною є зарплатня українського працівника. Це очевидний показник того, як влада забезпечує комфортне життя своїх виборців.

А може пани Азаров і Янукович зможуть публічно довести, що українки потрапляють у пастки торгівців живим товаром, втікаючи від величезних зарплат? Було б вельми цікаво, також, почути від великого "самооборонця" й чоловіка, єкс-міністра МВС Юрія Луценка та його наступника, соціаліста Цушка відповідь на просте питання: чому цивільні громадські організації працюють ефективніше за поліційних генералів? А може було б ліпше заощадити кошти платників податків на генеральському утриманні?

за матеріалами “Радіо Свобода”