Політичні, як і релігійні, переконання шкідливі для аналітичного мислення

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Американські вчені продемонстрували у простому математичному експерименті, як переконання можуть значно погіршувати аналітичні здібності людини в «політизованих» питаннях.

Політичні переконання роблять людину глупішою

Дослідження викладено у вигляді препринта на сайті SSCN, коротко про нього можна прочитати в журналі Mother Jones.

У дослідженні брали участь 1111 добровольців, яких розділили на групи республіканців і демократів. До початку експерименту всі вони пройшли спеціальну перевірку , на основі якої їм присвоювали індекс математичної грамотності.

Потім вони повинні були вирішити один із варіантів спеціального завдання.

У завданні говорилося про якесь дослідження властивостей крему, призначеного для усунення висипання. Декому цей крем допомагає, у декого крем викликає посилення висипання. У тих людей, які не використали крем, - стверджувала анкета - висип може пройти сам або ж навпаки, посилитися. Результати всіх чотирьох груп (використовували/не використали і зменшився/посилився ) були представлені в анкеті.

На основі цих чотирьох чисел потрібно було дати відповідь на питання: використання крему в середньому призводить до посилення або ослаблення висипання? Чотири числа у всіх анкетах були ідентичні, але для більшої релевантності результатів стовпці «посилилося» і «зменшилося» у різних анкетах міняли місцями - це призводило до того, що правильна відповідь в одному випадку говорила про ефективність крему, в іншому випадку - про його шкоду.

На основі зібраних даних учені будували залежність між математичною грамотністю реальних досліджуваних та кількістю правильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявилася позитивною, причому і консерватори і ліберали вправлялися із завданням однаково добре.

Однак половині учасників дослідження давали завдання, де замість задачки із кремом потрібно було відповісти на політизоване питання - результат запровадження "заборони на носіння прихованої зброї громадянами у публічних місцях" у деяких гіпотетичних містах.

Причому цифри того, як впливала заборона або її відсутність на злочинність були ті самі, що і в завданні про крем, але справлялися із завданням добровольці абсолютно по-іншому.

З’ясувалося, що коли правильна відповідь в анкеті не збігалася з переконаннями учасників експерименту, вони починали помилятися.

Наприклад, демократи (які традиційно виступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100 відсотках випадків правильно відповідали на питання тоді, коли правильним варіантом було "введення заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддю було "введення заборони збільшує злочинність", вони починали сильно помилятися.

У випадку з консерваторами результати виявилися дзеркальними - вони теж починали помилятися, але у протилежних варіантах.

Автори підкреслюють, що найбільш потужний ефект впливу переконань на аналітичні здібності спостерігався в групі найбільш математично грамотних людей. Ті, хто не відрізнявся хорошими аналітичними здібностями, майже однаково помилялися у всіх випадках: і в питанні про крем, і в питанні про зброю.

Ідея про те, те що політичні переконання можуть впливати на аналітичне мислення не є новою, її висловлював, наприклад, філософ Девід Юм ще в XVIII столітті. В останні роки міра аналітичної раціональності людини стала предметом багатьох досліджень, що використовують наукову методологію. Раніше, наприклад, вчені показали вплив на раціональність не політичних, а релігійних переконань.

Також науковці з’ясували, що найглибші переконання людини - її релігія, національна ідентичність та етичний кодекс - обробляються особливою областю мозку, на відміну від менш значимих принципів, від яких людина, в принципі, готова відмовитися під тиском або за відповідну матеріальну нагороду.