КС встановив, що у справах по невиплаті зарплати не існує терміну давності

Автор/джерело -  © УНІАН

Звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується жодним терміном.

Як повідомила прес-служба Конституційного Суду України, суд ухвалив таке рішення 15 жовтня за результатами конституційного звернення фізичної особи.

При цьому, як наголошується в рішенні суду, під зарплатою маються на увазі всі виплати, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору та існуючого законодавства, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.

"В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в системному зв’язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується жодним терміном звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат", - говориться в рішенні КСУ.

Як повідомлялося раніше, фізична особа - Людмила Присяжнюк - просила КСУ роз’яснити положення Кодексу законів про працю України і Закону "Про оплату праці" на предмет того, чи належить оплата вимушеного простою, що стався не з вини працівника, до поняття «Належна працівнику заробітна плата», і чи повинні застосовуватися терміни позовної давності при розгляді справ про виплату зарплати, зокрема, за вимушений простій, який стався не з вини працівника.