За календарем наших предків сьогодні почався 7514 рік

Автор/джерело -  © АРАТТА

Сьогодні Новий рік! А точніше Новоліття, яке відзначали наші предки, а дехто відзначає і тепер.

Українські язичники – рідновіри – продовжують жити згідно з Колом Сварожим. Свято Колодія, яке відзначалося напередодні Новоліття, вказувало на те, що «Коло діє», тобто наближається до весни, коли Сонце перемагає темряву і вже наближається весняне рівнодення.

За традиційним народним календарем сьогодні настав 7514 рік від Трипілля. За хліборобськими традиціями Новоліття відзначали навесні, коли починало відроджуватися життя і прокидатися природа. Колись наші предки виносили на Новий Рік на вулицю плуга. Усі члени родини впрягалися в нього, і господар орав першу борозну по снігу.

На Новоліття готували так звану щедру вечерю. На стіл ставили різноманітні борошняні і м’ясні страви, наприклад, узвар, вареники, голубці. Пекли святкові коржі та книші. Після щедрої вечері співалися щедрівки.

Новоліття наші предки завжди відзначали на початку березня, і тоді, коли по всій Римській імперії був введений юліанський календар, і тоді, коли в 325 році постановою Нікейського собору він став обов’язковим в усіх християнських країнах, і навіть після введення в 1582 році вже нового – Григоріанського календарю.

Народна традиція довгий час не переривалася завдяки обрядовій складовій. В народі вірили, що весна приходить тому, що її кличуть. Це робили молоді люди, видряпуючись на найвищу гору чи гілку і голосно-голосно кликали: "Весна, весна, весняночка, де твоя дочка паняночка…" Дуже вірогідно, що вже після настання Новоліття, а не після Великодня, як вважається, дівчата починали співали Веснянки, бо їхнім головним мотивом було закликання весни і пробудження природи.

Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку!
Зимували, не співали -
Весни дожидали!

Веснянки включали стародавні обрядодії та їхню символіку. Наприклад, у веснянках найголовнішим образом-фігурою було коло (колесо), яке символізувало святе і життєдайне Сонце. Виконуючи веснянку "Жучок", дівчата стають парами, взявшись за руки. Утворюється своєрідний міст-дорога, на який висаджують маленького хлопчика. Задні пари перебігають наперед, а хлопчик також рухається вперед по руках. Образ хлопчика символізує прихід весни, сонця, тепла.