Польща відмовилася від фінансування добудови нафтопроводу “Одеса-Броди”

Автор/джерело -  © УНІАН

Польська державна компанія PERN Przyjazn відмовилася виділити кошти на заходи, необхідні для добудови українського трубопроводу “Одеса-Броди” до Польщі, що призведе до втрати зарезервованого ЄС дофінансування проекту в розмірі близько 120 млн. євро.

Про це кореспонденту УНІАН у Варшаві в середу повідомив генеральний директор компанії "Сарматія", створеної для розвитку цього проекту, Сергій Скрипка.

Він відзначив, що представники PERN на вчорашніх зборах акціонерів "Сарматії", яке тривало близько 8 годин, не підтримали жодного з питань порядку денного. "Це означає, що компанія не зможе подати заявку на фінансування і, відповідно, не зможе одержати фінансову допомогу з боку ЄС", - сказав Скрипка.

Він повідомив, що представники PERN назвали вже нереальною добудову трубопроводу до кінця 2015 року, що необхідно зробити для одержання коштів Європейського Союзу. Крім того, вони виступили за проведення додаткового аналізу, як на цей проект вплинуть інші заходи, що реалізовуються польською компанією, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки Польщі, зокрема будівництво нафтового терміналу в Гданську.

Співбесідник агентства відзначив, що представники польської компанії також відмовилися підтримати підвищення статутного капіталу "Сарматії", що необхідно для її подальшого існування. "Якщо не буде ухвалено рішення про підвищення статутного капіталу "Сарматії", її потрібно буде закривати... Фінансів для продовження діяльності та для реалізації чергових етапів проекту в компанії немає", - сказав Скрипка, висловивши надію, що це питання може бути вирішене на міждержавному рівні.

Раніше в жовтні голова "Сарматії" говорив, що компанія пропонує збільшити статутний фонд приблизно в 4 рази до більш як 30 млн. дол., а ці кошти спрямувати на підготовку будівельного проекту і дозволу на будівництво трубопроводу в Польщі.

Він зазначив, що лише представники польської компанії виступили проти всіх питань порядку денного, які підтримали інші акціонери: українська "Укртранснафта", азербайджанська Socar, грузинська GOGC і литовська Klajpedos Nafta.

Cкрипка також відзначив, що "Укртранснафта" підтвердила готовність профінансувати добудову "Одеса-Броди" до польського кордону, що обійдеться компанії в близько 160 млн. євро.

Скрипка нагадав, що вартість всього проекту становить 485 млн. євро, і з урахуванням 120 млн. євро коштів Євросоюзу і українського внеску польській компанії довелося б витратити на добудову трубопроводу менш як 100 млн. євро, оскільки частина коштів "Сарматія" планувала залучити на ринку.

Позиція PERN цікава в тому плані, що в додатковій заяві до протоколу відзначено, що вони підтримують реалізацію проекту, але незрозуміло яким чином", - сказав Скрипка.

Як повідомлялося раніше, ідея створення на базі українського трубопроводу "Одеса-Броди" Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), добудувавши його до Польщі, виникла ще на початку 1990-х років, але до цих пір не вдалося знайти необхідного фінансування на його реалізацію.

Україна самостійно добудувала "Одеса-Броди" в 2001 році, але з того часу він практично не використовувався, за винятком прокачування невеликих обсягів у реверсному режимі для поставок російської нафти з Бродів до Одеси в 2005-2010 роках і поставок нафти до Білорусі в 2010-2011 роках.

Критики проекту ЄАНТК заявляють, що він не має шансів на реалізацію через недостатню кількість каспійської нафти в регіоні для поставок за цим маршрутом до Європи і попиту, що слабшає, на нафту на європейському континенті. Його прихильники вважають головною причиною невдачі успішну протидію російської влади, що блокує появу конкурентної каспійської нафти на європейському ринку.

Раніше представники польської влади неодноразово заявляли, що підтримують реалізацію цього проекту, відзначаючи, що він має бути економічно доцільний. За останніми даними, найбільшими акціонерами "Сарматії", створеної в 2004 році для розвитку проекту ЄАНТК, є PERN Przyjazn, "Укртранснафта" і азербайджанська Socar, які володіють по близько 27% акцій, а грузинська GOGC і литовська Klajpedos Nafta - близько 17% і 1%, відповідно.