Несвобода слова

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

В Україну повертається кримінальна відповідальність за наклеп та ще низка норм, які обмежують свободу висловлювань та самовираження – як у традиційних ЗМІ, так і в Інтернеті.

Парламент вніс зміни до законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян та зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів». За нововведення проголосували 239 депутатів з фракції Партії Регіонів, Комуністичної партії та деякі позафракційні.

Народні депутати проголосували за доповнення до Кримінального кодексу новою статтею номер 151-1 під назвою «Наклеп». Згідно з цією статтею, наклеп – це умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. В якості покарання визначений штраф. Утім, якщо ці дані поширені у ЗМІ чи в інтернеті, а також стосуються звинувачення особи у тяжкому злочині – їхньому розповсюджувачу загрожує ув’язнення до 2 років.

Співавтор закону, регіонал Володимир Олійник розповів Радіо Свобода, що нововведення потрібне для боротьби з замовними матеріалами, коли автор за гроші розповсюджує завідомо неправдиву інформацію.

«Якщо людина свідомо, як кіллер, знаючи про те, що ця інформація недостовірна, починає підривати ділову репутацію – репутацію громадянина, і це робить системно і свідомо – це предмет кримінального провадження. От практика застосування цієї норми проявиться в цьому році. А я вам скажу – зупинять тих, хто заздалегідь знає, що розповсюджує неправду, але ніхто не постраждає, хто працює як професіонал, і знає, що кожне слово він може підтвердити», – заявив Володимир Олійник в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Можна буде відстежити кожного, хто пише про владу погано» – Шевченко

Журналістські організації заявляють, що ця норма введена для розправи над незалежними журналістами та блогерами. З-поміж криміналізації відповідальності за наклеп, Рада дозволила блокувати веб-сайти без рішення суду. Збір і поширення особистої інформації стосовно суддів, правоохоронців, спецпризначенців також став злочином, що тягне за собою покарання до трьох років позбавлення волі. Також парламент запровадив ув’язнення за поширення «екстремістської» інформації.

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» висловила глибоку тривогу через ухвалення цих норм закону, зазначивши, що міжнародний досвід засвідчив, що притягнення до кримінальної відповідальності за публікації у пресі сприяє створенню атмосфери залякування і перешкоджає роботі журналістів.

Директор Інститут медіа права Тарас Шевченко каже, що усі законодавчі нововведення влада використає для придушення незалежної преси та паростків вільного громадянського суспільства.

«Сьогоднішні норми, які ухвалені, спрямовані на те, щоб закрити журналістам рота, тим журналістам, які ще залишилися непідконтрольними. Цей закон обмежує висловлювання на всіх платформах у всіх видах, дає можливості закривати сайти, дає можливості блокувати доступ до інтернету, дає можливості контролювати всі сім-картки, які мають продаватися виключно з паспортом, а це значить, що можна відстежити будь-яку людину, яка на форумах, на блогах, навіть з мобільного телефону пише щось погане про владу. Це «погане» можна буде назвати за потреби або екстремізмом, або наклепом, або образою правоохоронних органів, або образою суддів», – розповів Радіо Свобода директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

Ухвалені Верховною Радою у четвер документи набудуть чинності після того, як їх підпише Президент. Сайт парламенту повідомляє, що вони вже передані президенту на підпис.

Тим часом медійні організації звернулися до Віктора Януковича з вимогою ветувати скандальні нововведення. Відповідне звернення уже підписали Незалежна медіа-профспілка, Національна спілка журналістів та Комісія з журналістської етики. Як ідеться в їхній спільній заяві, «зазначеним законом де-факто запроваджується цензура».