Марчук проти оприлюднення списків гебістських стукачків

Автор/джерело -  © ForUm

Архіви КДБ, що зберігаються у засіках Служби безпеки України, оприлюднені на 90%. Розголос інших 10% засекреченої інформації може завдати серйозного морального збитку родичам фігурантів архівних справ.

Про це сьогодні на прес-конференції заявив колишній начальник СБУ Євгенії Марчук.

«Значна частина архівів КДБ за ці 15 років розкрита, я думаю, відсотків на 90», – повідомив він.

За словами Марчука, на основі розсекречених даних вже видано чимало художньої літератури і проведено чимало наукових досліджень. Крім того, за його словами, навколо архівів КДБ було створено і багато міфів. До таких Марчук відніс чутки про те, що в числі діючих політиків України є ті, хто співробітничали з КДБістами.

«Сьогодні не те, щоб у державному управлінні, а навіть на середніх і інших рівнях і близько немає тих, хто хоча б в якійсь мірі співпрацював з КДБ», – запевнив Марчук, передає «Новий Регіон».

«Гарантую вам, якби у вищій політиці були фігури, які дійсно заподіяли зло, співпрацювавши з КДБ, це було б відомо», – додав колишній очільник СБУ.

При цьому він підкреслив, що багато хто співпрацював з КДБ не з власної волі, а доноси робили під тягарем важких тортур.

«Я не є прихильником того, щоб сьогодні друкувати списки тих, хто співробітничав в тій чи іншій мірі з КДБ», – підкреслив Марчук.

Від “Аратти”: як засвідчила сучасна історія, країни, наприклад, ФРН, Чехословаччина, які оприлюднили списки осіб, які таємно співпрацювали із комуністичними спецслужбами і ухвалили закони про люстрацію - відновили інститути демократії значно скоріше, ніж ті, хто такого не зробив. Більш того, в країнах, де досі піклуються про публічну цноту стукачків, постійно виникають проблеми із політичними партіями, створеними із колишніх комуністів.

Україна не є виключенням. Ілюстрацією цього є нинішня правляча коаліція, яка складається як із колишніх партфункціонерів КПРС, так і діючих комуністів. Як вони піклуються про народ - вже відчув на собі кожен громадянин.

Чи варто тримати відкритими двері у владу для комуно-кримінальної політичної спільноти? А може дешевше для всіх назвати їх поіменно та заборонити посідати державні владні посади?