Біженців з України влада Росії посилає туди, де не вистачає росіян

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Втікачі з Донбасу в Росії не поспішають звертатися за статусом біженця, адже це для більшості з них означатиме переселення у віддалені національні республіки Російської Федерації

А тим часом корінні мешканці цих регіонів звинувачують Москву в тому, що вона навмисно переселяє туди російськомовних жителів Донбасу, щоб змінити національний склад цих республік.

Донецька журналістка Олена Поволяєва переїхала з чоловіком і грудною дитиною до Москви ще навесні. За статусом біженця не звертались. Коли минуло 90 днів, які українці можуть перебувати на території Росії без візи, родина мусила продовжити дозвіл на перебування у Федеральній міграційній службі Росії. Так робить більшість із майже 170 тисяч українців, які звертаються до російських владних установ.

«У Федеральній міграційній службі зараз багато людей, великі черги, і більшість з них українці, які виїхали з зони антитерористичної операції. Для українців є можливість терміну перебування ще на 180 діб, якщо ти вже тут перебував 90 діб. Для цього треба привести господаря квартири, в якій ти зараз живеш, і він це має оформити», – говорить журналістка.

Вона пояснює, що не утримувати себе самостійно можуть далеко не всі біженці з України, тому багатьом доводиться звертатися за статусом біженця. Але, отримавши його, людина стає залежною від російської держави.

«Але якщо ти біженець і не маєш можливості привести господаря квартири, то біженців з України в Московській області не залишають. Вони так і пояснюють: якщо ви оформлюєте статус біженця, то вас відправлять у віддалені райони Російської Федерації, зокрема в Хабаровський край і на Алтай» – розповідає донецька журналістка.

Тільки трохи більше ніж 6 тисяч українців звернулися за статусом біженця в Росії. Більшість просили тимчасової реєстрації, близько 50 тисяч хотіли тимчасового притулку. За даними Агентства ООН у справах біженців, близько 80% українців, що переїжджають до Росії, залишаються в прикордонних районах. Проте людей, які просять статусу біженця та тимчасового притулку, російська влада намагається розселяти у віддалені райони Росії, від Мордовії і Башкортостану, до Хабаровська.

Близько 20 тисяч захотіли жити в Росії постійно, і близько 5 з половиною тисяч хотіли б скористатися програмою переселення співвітчизників. Але і вони не можуть обирати собі вільно місце проживання. Для тих, хто хотів би жити в Криму, російська влада роз’яснює, що «місто федерального значення Севастополь не входить до програми переселення співвітчизників», а тому «не може розглядатися, переселенцями з південного сходу України, як місце постійного проживання», – про що не без задоволення повідомляє севастопольський новинний портал ForPost.

Тож переселятися доводиться туди, куди вирішить російська влада. На початку липня Дагестан прийняв близько 200 біженців із Луганської та Донецької області. Їх розмістили в санаторіях на узбережжі Каспійського моря.

​Федеральна міграційна служба днями повідомила, що з Санкт-Петербурга до Хабаровська привезли ще 88 українців. Таким чином, загальна кількість громадян України, яких привезли до Хабаровського краю, становить понад 400 осіб, із них понад 100 просять тимчасового притулку. Хоча, щодо тимчасовості сумнівається і сама федеральна служба, яка повідомляє, що прибулі українці «ставляться до Росії патріотично, не бояться навіть суворого далекосхідного клімату і активно облаштовуються на новому місці».

Про свій намір залишитися в Росії говорять й інші переселенці з України, з якими спілкувалися кореспонденти Татаро-башкирської служби Радіо Свобода в Уфі, столиці Башкортостану.

Мешканка Антрациту Оксана Загнойненко прибула в Уфу з маленькою дитиною, чекає на появу ще однієї. «Коли літачки пролетіли, то я злякалася, бо ж треба десь народжувати. Були думки такі, щоб залишитися тут назавжди, не повертатися в Україну. Бо там усі шахти розбомблять. Де працювати?!», – пояснює вона свої наміри залишитися в Уфі.

«Із Маріуполя, Донецька область. Народився в Маріуполі. Тут перший раз, тільки чув про Уфу. Тут годують добре. Тут збираюсь жити в майбутньому», – пояснює свої наміри ще один колишній житель Донбасу.

Башкортостан заявив про готовність прийняти до 5 тисяч переселенців з України. Це, хоч і невелика цифра в масштабах республіки, але, на думку місцевих оглядачів, «патріотично налаштовані» щодо Росії переселенці з України можуть підірвати хиткий етнічний баланс у національних республіках Російської Федерації.

В інтерв’ю Татаро-башкирській службі Радіо Свобода історик Університету Башкортостану Марат Кулшаріпов говорить, що в Москві навмисно намагаються збільшити кількість росіян на шкоду представникам титульної нації. «Це частина ширшої московської стратегії створити єдину російську націю», – вважає професор історії з Уфи.

Про привілейоване ставлення до біженців з України говорять також і в Кабардино-Балкарії. В столиці Нальчику у санаторіях, що стоять один напроти одного живуть біженці з України і Сирії. Біженців з Сирії, більшість з яких є етнічні черкеси, які шукали притулку на історичній батьківщині, поселили в санаторії «Терек», де проживали втікачі з Чечні і з того часу ці санаторії не ремонтувалися. Понад 800 осіб два роки жили в кімнатах, які виділяли по одній на цілу родину. В той час, як біженців з Донбасу поселили у щойно відремонтовані приміщення санаторіїв «Калмиково» і «Лебідь» із прекрасними умовами і чотириразовим харчуванням.

Представник міграційної служби в інтерв’ю Північнокавказькій редакції Радіо Свобода говорить, що біженців з України приймають добре, бо слов’яни. Хоча тут же виправляється і каже, що різниці у ставленні до них і сирійців немає. Звичайно, місцеву громадськість обурює, що в їхній республіці співвітчизниками вважають вихідців з України, а не їхніх одноплемінників.

Що ж до Москви, то донецька журналістка Олена Поволяєва говорить, що в московській Федеральній міграційній службі навіть не приховують свого задоволення від того, що бачать українців, а не вихідців із Центральної Азії чи Кавказу.

«Звичайно, що до українців ставляться краще, і радіють, що українці приїжджають в Російську Федерацію, бо вважають, що це не просто братній народ, а частина російської нації», – говорить донецька журналістка.