Хроніки анексії. Росія нав’язує «чорні списки» літератури для кримчан

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

В окупованому Росією Криму стає небезпечно читати та зберігати релігійні видання. «Чорний список» літератури, забороненої в Росії, за останні роки з півтора десятків найменувань розрісся до понад двох тисяч видань, окремих статей та адрес інтернет-сайтів.

Тим, хто нехтує забороною, загрожують адміністративні штрафи та кримінальне переслідування. Кримські мусульмани вважають, що нові порядки можуть погіршити міжконфесійну ситуацію на півострові. Експерти ж прогнозують, що «чорні списки» літератури можуть використовувати з метою політичного тиску на мусульманську громаду Криму.

Духовне управління мусульман Криму звернуло увагу ісламських релігійних організацій, представників духовенства та мусульманської громадськості, що відтепер на територію Криму де-факто поширюється дія федерального російського списку заборонених «екстремістських» матеріалів. Розповсюдження, виробництво чи зберігання цих матеріалів забороняється і тягне за собою відповідальність – до 5-ти років позбавлення волі.

Заступник муфтія мусульман Криму Айдер Ісмаїлов у коментарі Радіо Свобода зауважив, що за української влади практики укладання «чорних списків» літератури не існувало. Але зараз, особливо після проведених обшуків в ісламському навчальному закладі в селі Кольчугіне і в мечеті села Строганівка в Сімферопольському районі Духовне управління мусульман Криму вважає, що «прокуратура» й далі ініціюватиме перевірки та обшуки в мечетях та мусульманських закладах півострова.

«У медресе, наприклад, знайшли невеличку брошуру – книжку – «Фортеця мусульманина», яка, можливо, є в кожного мусульманина. Це тут дуже розповсюджена книга. І вона друкувалася у Москві, її привозили, і тут продавали. Застосовувати будь-які санкції щодо мусульман Криму, які стикнулися з будь-якою забороною літератури лише зараз, звісно, буде неправильним», – вважає заступник муфтія Айдер Ісмаїлов.

«Хізб ут-Тахрір»: Силові методи можуть зруйнувати міжнаціональний мир у Криму

Під заборону література потрапляє винятково на підставі рішення судів, без експертизи духовних центрів мусульман Росії. У свою чергу, Рада муфтіїв Росії неодноразово виступала проти випадків включення в цей список низки праць авторитетних авторів. Чималу кількість списку забороненої літератури складають матеріали, які відносяться до радикальної ісламської організації «Хізб ут-Тахрір».

На відміну від Росії, де серед членів організації регулярно проводять обшуки, в Україні представники цієї партії не зазнавали подібного тиску. Керівник інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір» в Україні Фазил Амзаєв вважає, що Крим є чи не єдиним місцем на теренах колишнього СРСР, який не зазнав масштабних сутичок на міжконфесійному ґрунті. Але сьогодні російські закони кидають виклик балансу сил у Криму.

«На сьогодні, коли російські закони та російські засоби є чинними в Криму, має місце дуже великий ризик порушення цих міжнаціональних та міжконфесійних відносин», – заявив Фазил Амзаєв.

«Чорні списки» літератури можуть використовувати для репресій»

Експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що на практиці такі «чорні списки» використовують як додатковий репресивний інструмент щодо конкретної людини чи групи людей, яких вважають нелояльними до російської влади. Як приклад він навів практику Північного Кавказу Росії, коли заборонену літературу підкидали для розправи з конкретними особами, які відкрито критикували офіційну владу.

Федеральний список екстремістських матеріалів складається Міністерством юстиції Росії на підставі судових рішень. Вперше він був укладений 2007 року та містив 14 пунктів. Відтоді список постійно оновлюють і зараз у ньому є більше двох тисяч найменувань – статей, книг та адрес інтернет-сайтів.