Заяви Порошенка. У ЄС вітають, а в Росії не задоволені

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Плани Президента Порошенка щодо приєднання до ЄС та оприлюднена стратегія реформ України викликали вітальну реакцію в установах Брюсселя.

Скажімо, Єврокомісія нагадує, що Угода про асоціацію – це не кінцева мета українсько-європейського зближення, а судова реформа чи боротьба з корупцією – це саме ті недоліки, на які невтомно вказують Києву представники ЄС. Тим часом, дипломатичний корпус Росії реагує в дусі звичної риторики: МЗС Росії каже, що говорити про вступ України до ЄС без врахування російського фактору – неможливо.

Нова українська влада обрала правильний шлях – так реагують у ЄС після зустрічі Президента Порошенка із пресою, що відбулася у четвер. Петер Стано, речник єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що українці мають самі, без втручання ззовні вирішувати, куди прямувати. Євросоюз вважав і вважатиме, що «це суверенне право України».

«Наразі ми працюємо з Україною над втіленням Угоди про асоціацію, яка, власне, є планом реформ та модернізації, – додає Петер Стано. – Водночас, Європейська рада й країни-члени ЄС заявили, що асоціація – це не кінцева мета співробітництва з українцями. Однак, тепер слід зосередитися на вирішенні термінових викликів, що постали перед державою та ефективному розв’язанні кризи, задля блага народу України».

Тим часом, оголошення Президентом Порошенком наміру через 6 років подати заявку на приєднання до ЄС, одразу викликало реакцію і в Москві.

Директор департаменту європейського співробітництва при МЗС Росії Іван Солтановський заявив російській інформагенції ІТАР-ТАСС, що перед цим кроком Україні буде слід вирішити проблеми з Росією. Він вважає, що без врахування російського фактору буде доволі складно обговорювати вступ України до Євросоюзу.

Членство у ЄС – у руках України – експерт

Старший аналітик паризького Інституту з питань безпеки ЄС Ніку Попеску пояснив Радіо Свобода, що в об’єднаній Європі ніхто нікому нічого не гарантує, особливо, коли йдеться про майбутнє членство.

Ніхто раніше ні Литві, ні Угорщині, ні Румунії не обіцяв приєднання до співдружності. Але вони набули членства завдяки тому, що там були порівняно швидко проведені реформи й доведені до європейського рівня стандарти життя.

«Навіть глянувши на зовсім недавню історію, попри дебати щодо так званої «втоми» ЄС від розширення, минулого року до блоку долучилися хорвати. Тому, все залежить від реформ та модернізації України. Її європейська перспектива – у її ж руках. Вирішиться все залежно від того, як керівництво держави та політичний клас упораються із проблемами, які довели державу до нинішньої кризи та корупції», – наголошує представник французького аналітичного центру.