Мороз змушений виправдовуватися за діяльність Цушка і Медведька

Автор/джерело -  © proUA

Голова Верховної Ради Олександр Мороз називає обшук в квартирі екс-міністра внутрішніх справ, лідера громадянського руху “Народна самооборона” Юрія Луценка, “просто грубою роботою певних структур”.

Про це сказав сьогодні під час зустрічі з керівництвом Житомирської області.

«Це не політика, не лінія, яку сповідає коаліція», - сказав він. При цьому Мороз наголосив, що у разі, коли прокуратура робить ці кроки, не маючи для цього підстав, то це можна розглядати «як провокацію».

Він ще раз нагадав, що звернувся до Генерального прокурора Олександра Медведька з тим, щоб він письмово поінформував народних депутатів з приводу ситуації з обшуком у Луценка.

За його словами, дана ситуація показує, що «більшої шкоди для опонентів Юрія Луценка зробити тим самим не можна було». Він відзначив, що це навіть в тому випадку, якщо є юридичні підстави для звинувачень Луценка. Водночас Мороз наголосив, що такі підстави є. «А є за що, і я це знаю», - сказав спікер.

Нагадаємо, що Подільський районний суд Києва припинив розслідування кримінальної справи проти колишнього міністра внутрішніх справ, лідера громадської організації «Народна самооборона» Юрія Луценка для визначення законності її порушення.

Раніше повідомлялося, що 20 березня в квартирі Луценка було проведено обшук. Під час обшуку слідчі вилучили медичні картки, декілька тисяч гривень і доларів, посвідчення офіцера запасу, пропуск в Кабінет Міністрів і комсомольський квиток.

Від “Аратти”: складається враження, що шановний Олександр Олександрович вже трохи призабув історію КПРС. Ту її частину, яка стосується репресій проти більшовицького керівництва, зокрема у 34-37 рр.

Принагідно візьмемо на себе сміливість нагадати Морозу, що коли НКВС заарештовувало чергового партійного керівника і у газеті “Правда” з'являлася “викривальна” публікація, ті, хто поки залишався на волі, палко підтримували усі “законні підстави” ГПУ та НКВС для репресивних кроків щодо їхнього товариша та його родини. Бо хибно сподівалися, що їх ця доля омине.

Та історія свідчить, що не оминула. Невже Олександру Олександровичу не прийшла думка: сьогодні репресують його товариша Луценка(родину якого він, до речі, давно й добре знає), а завтра щось подібне трапиться із ним чи його близькими?

Відтак щиро радимо: уважно читайте історію, пане Морозе, аби не повторився 37-й рік...