Верховна Рада ухвалила закон про місцеві вибори: що нового?

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Верховна Рада ухвалила законопроект № 2831-3 про місцеві вибори авторства Вадима Денисенка з «Блоку Петра Порошенка».

За законопроект у другому читанні та в цілому проголосували 257 депутатів за 226 мінімально необхідних. Від останнього голосування, яке відбулося 8 червня, депутати внесли до законопроекту 1548 поправок. Втім, врахували депутати лише дві поправки голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрія Луценка щодо участі у виборах нових партій та представництва жінок. Радіо Свобода зібрало воєдино новації ухваленого закону.

Найголовнішим нововведенням закону є запровадження пропорційної системи із відкритими списками для обрання обласних, міських та районних рад. Перемагає той кандидат, за кого виборці віддали найбільшу кількість голосів.

Вибори мерів, сільських і селищних голів

Вибори мерів у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч, проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості.

Тобто для перемоги кандидат у мери має набрати щонайменше 50%+1 голосів виборців. Інакше буде оголошено другий тур виборів.

Вибори сільського, селищного, міського (міст, кількість виборців, в яких є меншою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі – тобто в один тур.

Вибори на окупованих та прифронтових територіях

Згідно із законом, вибори на окупованих територіях Донбасу та в Криму у зв’язку із агресією Росії 25 жовтня проводитися не будуть.

За словами голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, вибори на цих територіях «не проводяться у зв’язку зі здійсненням Росією тимчасової окупації та збройної агресії проти України, і неможливістю забезпечення дотримання стандартів проведення виборів Організацією з безпеки та співробітництва в Європі».

Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори визначається Верховною Радою України у постанові про призначення чергових місцевих виборів.

У свою чергу перший віце-спікер парламенту, депутат від «Народного фронту» Андрій Парубій у кулуарах Верховної Ради додав, що у прифронтових районах ЦВК прийматиме рішення про виборчі округи, виходячи з рекомендацій цивільних адміністрацій.

«Тобто керівники військово-цивільних адміністрацій: Москаль і, відповідно, Жебрівський, будуть подавати в ЦВК пропозиції по переформатуванню округів і таким чином врегульовується ситуація в голосування у прифронтових регіонах. Тобто може бути перенесений центр і може бути перенесена дільниця», – пояснив він.

Без блоків, але з квотою для жінок

Крім того, профільний комітет підтримав пропозицію щодо вилучення з переліку суб’єктів виборчого процесу виборчих блоків. Також законом передбачається гендерна квота серед учасників виборів – не менше від 30% представників однієї статі.

«Якщо серед тих, хто бере участь в місцевих виборах буде 30% чоловіків – це теж нормально», – жартівливо прокоментувала цю норму депутат від «БПП», голова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Ірина Геращенко.

Як виглядатиме бюлетень

Вдосконалено вимоги до виборчого бюлетеня, в якому зазначається порядковий номер, повна назва місцевої організації, в дужках прізвище, ім’я та по батькові першого кандидата в списку кандидатів, висунутих політичної партією, а також через тире – прізвище, ім’я та по батькові кандидата в депутати, закріпленого за відповідним територіальним виборчим округом. Також назва партії буде виділена яскравішим і більшим шрифтом, ніж відповідні кандидати.

«Це побажання ЦВК, яка затверджуватиме текст і форму бюлетеня», – уточнив Князевивич.

Перелік відомостей у бюлетені в єдиному одномандатному окрузі (йдеться про село та селище) буде доповнена позицією «посада». З метою недопущення псування бюлетенів виключили штамп «кандидат вибув», тож залишиться лише штамп «вибула політична партія». Також вилучено право внесення змін до списку виборців в день голосування. Остаточний список виборців повинен надійти до ЦВК за два дні до виборів.

Реклама

Що ж до суперечливого питання з приводу політичної реклами (частина депутатів виступає за те, щоб вилучити з закону можливість телевізійної, радіо і зовнішньої реклами), то порядок її використання буде встановлено окремим законом.

Грошова застава

Удосконалено процедуру щодо грошової застави.

«Розмір грошової застави визначається не пізніше, ніж за 57 днів до дня голосування окремо для кандидата на посаду міського голови та для виборчого списку кандидатів у багатомандатному окрузі. Це, щоб не було двочитань, адже багато хто прочитав, що партія повинна вносити заставу і відповідно до тієї кількості зареєстрованих нею кандидатів. Ні, вона повинна один раз під час реєстрації вносити заставу на відповідний рахунок ТВК», – уточнив Князевич.

Інші новації

Також у законі про місцеві вибори збільшено строк формування складу територіальних виборчих комісій з трьох до п’яти днів.

«ЦВК попросило не 3 дні, а 5 для того, щоб вона могла сформувати всі ТВК по Україні, а це більш, ніж 1000 ТВК. Я думаю, що такого роду пропозиція обов’язково має бути підтримана», – оголошував зміни в законі голова комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.

Також удосконалено процедуру створення одномандатних територіальних виборчих округів. Зокрема конкретизовано кількість ОВК, їх термін утворення також збільшено до 5 днів.

Якщо ж член територіальної виборчої комісії не хоче працювати або є підстави для припинення його повноважень, то політична партія може автоматично внести подання на заміну і не втрачати представництво у складі ТВК.

На спеціалізованих дільницях матимуть право голосу лише ті виборці, які належать до відповідного територіального виборчого округу, а не будь-які виборці з України.

Місцеві вибори як ймовірність розпаду коаліції

Голосуючи за законопроект про місцеві вибори, більшість народних депутатів зійшлась на тому, що він кращий за існуючий, адже «починає еру пропорційності у виборах». Разом з тим, експерти вже висловлювали припущення, що місцеві вибори можуть призвести до розпаду коаліції, а відтак – урядової та парламентської криз.

Від спільного походу на місцеві вибори або ж злиття наразі не відмовились «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт».