Російські репресії вийшли за межі кордонів РФ

Автор/джерело -  © Дзеркало тижня

Кремль використовує суди як політичний інструмент, фабрикуючи кримінальні справи проти українців і естонців.

Найсвіжіші епізоди російської юридичної комедії цього тижня пройшли в судовій залі міста Ростов-на-Дону неподалік кордону України. Двох обвинувачених замкнули у клітці за спиною юристів, а прокурор у темних окулярах називав їх кровожерливими українськими радикалами, які нібито займалися тероризмом в Криму в 2014 році, а саме збиралися підірвати пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що одним із обвинувачених був український кінорежисер Олег Сенцов, а всі обвинувачення проти нього "не менш художні, ніж його фільми". Насправді ж переслідування кінорежисера було пов’язане лише з тим, що він чинив опір російській окупації його рідного Криму і допомагав забезпечувати продуктами українських солдатів у російській облозі.

Але справа проти Сенцова – це лише вершина айсберга. В Києві кажуть про щонайменше 10 українцях, які стали політичними в’язнями в Росії. Окрім кінорежисера також загальновідома справа проти військового пілота Надії Савченко, яку схопили в Донбасі і вивезли на російську територію. В Москві переконують, що вона нібито сама перейшла кордон і звинувачують її у вбивстві російських журналістів на Сході України. Однак, вся ця справа теж нагадує химерну історію Франца Кафки, які лякають російський правозахисників. "Таке враження, що службам безпеки дали дозвіл на таке", - каже ліберальний журналіст і член наглядової громадської ради щодо пенітенціарних закладів Зоя Свєтова.

Багато хто в Росії боїться того, що може статися, якщо ФСБ почне такі ж репресії і переслідування "внутрішніх ворогів". Адвокат одного з українців Олексій Попков пригадує сталінські часи: "Ми ще не в 1937 році, але точно рухаємося в тому напрямку".

В цей же час, світ стривожений тим, що російська репресивна машина вийшла за межі кордону РФ. Впродовж багатьох років переслідування росіян стало звиклим явищем. Але сфабриковані справи проти українців і естонського офіцера спецслужб Естона Кохвера означає, що мешканці сусідніх країн теж в небезпеці.

Для українців навіть проста поїздка у справах до Росії може перетворитися на кошмар. Студент-юрист зі Львова Юрій Яценко минулого травня хотів придбати дешеву електроніку в РФ, щоб потім перепродати в рідній країні. Однак він зміг повернутися додому аж через рік. Спочатку Яценка затримали через "проблеми з візою". Російські спецслужби звернули увагу на львівське походження і почали вимагати, щоб хлопець перед телекамерами оголосив себе диверсантом "Правого сектору". Яценко відмовився. Його кинули до в’язниці, позбавили сну на кілька днів і заборонили контактувати з родичами чи адвокатами. "Вони хотіли показати, що ніхто не може мені допомогти", - сказав Яценко. Через співкамерника українець таки зміг зв’язатися з другом в дома, який найняв адвоката. Наступного дня агенти ФСБ зв’язали його і вивезли за місто, побили і погрожували "порізати на шматки". Після цього хлопець порізав собі вени, сподіваючись уникнути нових тортур. Потім впродовж кількох місяців Яценка переводили з однієї в’язниці до іншої. Прокурори звинуватили його у виготовлені вибухівки, а потім несподівано відпустили додому. "Я був найщасливішою людиною на світі", - каже українець.

Іншим пощастило менше. 73-річного громадянина України Юрія Солошенка звинуватили в шпигунстві. Його більше року тримають у слідчому ізоляторі часів Йосипа Сталіна "Лефортово". Ще двох українців Станіслава Кліха і Миколу Карпюка арештували минулого року нібито за участь у війні на боці Чечні 20 років тому. Вони розповідають про тортури і те, що ніколи не були в Чечні.

Справи на зразок тієї, яку порушили проти Сенцова, - несправжні і мають політичних характер. Всі докази проти українського режисера – це свідчення двох нібито "поплічників", один з яких тривалий час страждає від психічних хвороб, а інший під час розгляду справи відмовився від своїх свідчень і розповів, що його катували агенти ФСБ.

Російська судова система дуже небезпечна через такі сфабриковані справи. Із солдатами такими, як Надія Савченко, поводяться не як з полоненою, а як з терористкою, тому що Росія заперечує свою участь у війні проти України. Інших українців, як Яценко, арештовують за те, що розвінчують антиукраїнську пропаганду Кремля, яку показують по телебаченню. Для влади Росії суди – це політичний інструмент і до справедливості вони відношення ніякого не мають. І найстрашніше те, що таке порушення законів вийшло далеко за межі кордонів РФ.

На території Росії лише одиниці ставлять під сумнів справедливість суду над Сенцовим. "Коли його арештували, я зрозуміла, що тепер кожного можуть кинути за ґрати", - сказала російська документалістка Наташа Йозеф. Олег Сенцов в останньому слові розповів про бойовиків з Донбасу в тюрмах РФ. Росія кидає за ґрати тих, хто намагається повернутися з війни проти України. За його словами, російське суспільство ділиться на тих, хто вірить пропаганді, на владу, яка знає правду, і тих, хто знає правду, але боїться виступити проти злочинної влади.

Суд над Сенцовим розпочався 21 липня в Ростові-на-Дону. Зараз остаточне звинувачення українському режисерові звучить як створення терористичного співтовариства і створення терористичної організації.

З проханням звільнити Сенцова до російським властям не раз зверталися його колеги, у тому числі Кшиштоф Зануссі, Педро Альмодовар, Вім Вендерс і Микита Міхалков. Також із закликами звільнити Сенцова звернулася ПАРЄ і генсек ООН Пан Гі Мун.

17 серпня свідок Геннадій Афанасьєв, який в суді відмовився від обвинувальних показань у справі Сенцова, також заявив про тортури ФСБ. Інший ключовий свідок, Олексій Чирній, відмовився дати додаткові показання по справі Сенцова, однак від попередніх свідчень не відмовився.