Президент України Петро Порошенко виступив на 12-й Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES)
Ми подаємо текст виступу Президента Порошенка без змін і коментарів:
Ваші високоповажності,
Пані та панове,
Дорогі друзі,
Це честь для мене відкривати 12-у Щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії і я маю задоволення бачити у цьому залі друзів та партнерів.
Ми зібралися сьогодні, щоб подивитися на те, як доля нової України впливає на Європу і світ.
У 2010 році один з моїх дорогих друзів, Президент європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, виголосив дуже важливі слова у своєму Щорічному Зверненні до Європейського Парламенту, перебуваючи на посаді Президента Європейської Комісії. Він сказав, звертаючись до всієї Європи: "Ми досягнемо успіху лише тоді, коли діючи чи то на національному, чи то регіональному або місцевому рівні, ми будемо мислити по-європейськи".
Саме по-європейськи думали українці, коли взимку 2013-2014 років повстали проти тиранії та гноблення.
Вони обрали європейські цінності: демократію, верховенство права, повагу до прав людини та її гідності, які ментально близькі та історично властиві українцям.
Дозвольте нагадати вам, що прапор ЄС був скроплений українською кров’ю.
Саме так народилася нова Україна.
Втім, дехто думав інакше. Росія, якій не вдалося стати «привабливою м’якою» силою, використала свою військову міць, щоб стримати прагнення України до модернізації та європейської інтеграції.
Актом агресії проти суверенітету та територіальної цілісності України Росія кинула виклик цілому демократичному світу.
Україна та її союзники заважають Росії нарощувати свою агресію і поширювати свої смертельні неоімперські амбіції далі.
Я думаю зрозуміло, що незалежна демократична Україна, яка глибоко інтегрована у систему європейських цінностей, є наріжним каменем безпеки і стабільності в Європі та за її межами.
Якщо цю опору підірвати, основи європейської та глобальної безпеки будуть зруйновані.
Три дні тому, у своєму Щорічному Зверненні до Європейського Парламенту, Президент Юнкер сказав, що «якщо Європейський Союз хоче сприяти зміцненню миру в світі, то у своїй зовнішній політиці він має бути більш європейським і більш об’єднаним, і що це особливо важливо проявити щодо України».
Той факт, що Європа продовжує думати по-європейськи, звучить обнадійливо.
Дорогі друзі,
Торік, я виступав на цьому Форумі через тиждень після перемир’я, укладеного в Мінську.
Я поділився з аудиторією, що я відчуваю велике полегшення, не отримуючи щоденні новини про втрати з лінії фронту.
На жаль, це був усього лише короткий перепочинок.
Росія продовжила розкручувати спіраль війни.
Водночас, ми продовжили мислити і діяти по-європейськи.
Я обіцяв, що я принесу мир та процвітання в Україну і я роблю все, щоб дотриматися свого слова.
Чого б це мені не коштувало!
Остання розмова у «Нормандському» форматі два дні тому посилила мої почуття стриманого оптимізму. Припинення вогню діє вже майже два тижні і це більше не мрія.
Незважаючи на абсолютну військову перевагу російської армії та величезний військовий бюджет, який більш, ніж у тридцять разів перевищує український, наші герої тримають оборону на Донбасі та змушують Росію платити справедливу ціну за ескалацію конфлікту.
Лише за рік ми створили одну з найсильніших та найхоробріших армій на континенті. Наступного року збільшимо військовий бюджет для більш ефективної та рішучої протидії зовнішнім загрозам.
Але єдиною метою нашої армії буде захищати Україну від будь-якої зовнішньої агресії.
Дозвольте мені нагадати вам, що наприкінці весни-початку літа майже всі геополітичні та військові експерти пророкували в унісон, що у липні-серпні весь світ міг би бути свідком ще одного кривавого великомасштабного наступу російських Збройних Сил.
Синергія героїзму українських солдатів, офіцерів та генералів, а також волонтерів з невпинними дипломатичними зусиллями для забезпечення підтримки з боку наших європейських та трансатлантичних партнерів стали ключовими факторами, які запобігли реалізації найбільш апокаліптичних сценаріїв.
Однак драматичні події ще далеко не скінчилися, оскільки десятки тисяч військових і безліч важкого озброєння, танків, артилерії, ракетних систем залпового вогню та іншого військового спорядження російського агресора знаходяться не лише біля наших воріт, але й на українській землі.
Втім, я розумію, що альтернативи політико-дипломатичному врегулюванню, на жаль, не існує.
Пані та Панове,
Відсутність завчасного та належного реагування призводить до ще більш важких наслідків.
Незаконна анексія Росією Криму, яка не отримала миттєву потужну відповідь міжнародного співтовариства, заохотила Кремль до наступного кроку агресії.
У ці дні російські "зелені чоловічки" висаджуються сотнями у Сирії, інспіруючи зростання насильства на Близькому Сході та провокуючи подальше збільшення кількості біженців до ЄС.
Крим перетворився на базу військових операцій Росії у її глобальному протистоянні із Заходом, спрямованих на подальшу дестабілізацію ситуації в Чорному морі та у Середземномор’ї .
Чи могли ми собі це уявити ще два роки тому, зустрічаючись в Ялті, обговорюючи наші спільні завдання на майбутнє?
Я мрію про те, що у недалекому майбутньому ми повернемося туди. Це – наша мета.
Дорогі друзі,
Російська агресія проти нової України стає тестом для європейців – тестом на солідарність, єдність, відданість цінностям та принципам.
Щоб пройти цей тест ми маємо перейти від розмірковувань до дій.
Ми повинні тримати напоготові всі наявні у нашому розпорядженні інструменти, щоб примусити Росію відмовитися від її ігор політикою сили та повернутися до політики поваги права.
По-перше, ми маємо чітко визначити, що не лише чинні на сьогодні санкції залишатимуться до тих пір, поки Росія окуповує Крим та підтримує нестабільність на Донбасі, але також будуть запроваджені посилені обмежувальні заходи, якщо Росія й надалі перешкоджатиме процесу врегулювання.
Ми маємо змусити Росію керуватися логікою Мінських домовленостей.
Ми маємо унеможливити фейкові вибори на Донбасі, оскільки це знову зруйнує Мінський процес.
Ми повинні докласти вичерпних зусиль для якнайшвидшого звільнення усіх українських громадян, включно з Надією Савченко та Олегом Сенцовим, яких утримують як у підвалах на Донбасі, так і в тюремних камерах в Росії.
По-друге, час обговорити можливість розгортання операції на Донбасі для підтримки належного виконання Мінських угод. Це допоможе нам досягти двох цілей для відновлення миру у Донецькій та Луганській областях: повне виведення всіх окупаційних військ з української території та закриття українсько-російського кордону.
Це дві головні передумови для встановлення миру та стабільності на Донбасі. У нас немає громадянської війни, немає внутрішнього конфлікту. Все дуже просто. Є агресія проти України та окупація незалежної України. Агресор, що є очевидним, – Росія.
По-третє, час об’єднати наші зусилля для реформування та вдосконалення інститутів та інструментів, які покликані служити принципам і нормам міжнародного права, на зразок права вето у Раді Безпеки ООН. Агресія Росії проти України наочно продемонструвала їх недоліки. Я сподіваюся, що ми почнемо відповідну дискусію у ході майбутнього 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН оскільки російська агресія проти України та окупація Росією Криму повністю зруйнувала пост-воєнну систему безпеки, зробили її неефективною.
Пані та панове,
Останній рік видався неймовірно важким.
Протидіючи російській агресії, ми одночасно докладали зусилля для реформування України.
Попередні десятиріччя стагнації та ігнорування необхідних реформ також працюють проти нас.
Тим не менш, Україна показала усю свою міць і рішучість, щоб відвернути поразку.
Ми прийняли цей надзвичайно важкий виклик як нову можливість. Можливість для запуску перетворення країни. Для усунення усіх наших "скелетів у шафі", таких як корупція.
Щоб змінитися зсередини.
Правляча коаліція взяла на себе надзвичайно складну роботу.
Український народ прагне реформ і не пробачатиме жодних затримок.
Необхідні реформи є системними і глибокими.
Як такі, вони є надзвичайно болючими, а їхній ефект не відчуватиметься за один день.
Проте, Україна залишається відданою подальшому прогресу у проведенні реформ. Ми розуміємо, що за умов надзвичайних викликів рецепт нашого успіху полягає у:
єдності всередині країни,
чесності,
відповідальності,
послідовності,
підзвітності перед людьми,
і надійності для наших зарубіжних партнерів.
Я не має жодного сумніву, що Угода про асоціацію Україна-ЄС, яка є всеосяжною дорожньою картою для внутрішніх реформ, набуде чинності ближчим часом, а у частині щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі вступить в силу чітко з 1 січня 2016 року.
Підступні спроби Росії перешкодити цій історичній події приречені на провал.
Рішуче прагнення України до європейського дому неможливо зупинити.
Децентралізація стала найвідомішою та видимою реформою в Україні.
Принцип передачі повноважень із столиці до місцевих органів влади є невід’ємним елементом європейських демократій.
Її ефективна імплементація призведе до значного покращення добробуту українських громад та регіонів, а також посилить місцеве самоврядування.
За існуючих викликів, децентралізація стане потужним запобіжником проти будь-яких спроб, у тому числі ззовні, нав’язати небезпечні ідеї федералізації та способом унеможливити спіраль сепаратизму в Україні.
Із заснуванням Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції ми створили належне інституційне підґрунтя для ефективної боротьби з корупцією. Ці органи запрацюють найближчим часом і матимуть відповідні повноваженням, передбачені законодавством.
Вперше в сучасній історії народ України надав свою істотну підтримку новій патрульній поліції.
Глибока реформа інших правоохоронних органів, включаючи Генеральну прокуратуру, та усього сектору безпеки у стадії послідовної реалізації.
У зв’язку з цим, ми високо цінуємо значну допомогу наших європейських, американських та інших міжнародних партнерів.
Так само, я задоволений, що наші зусилля зробили можливою надзвичайно важливу підтримку, яку ми отримали від МВФ та інших фінансових організацій.
Дозвольте нагадати Вам слова керуючого директора МВФ К.Лагард під час її останнього візиту до Києва: «Україна здивувала світ! Здивувала тим, чого змогла досягти за такий короткий проміжок часу: це вражає!».
Це чітко вказує, що ми знаходимося на правильному шляху.
Як Президент, я зроблю все від мене залежне, щоб зберегти вектор і темпи реформ.
Ми також робимо все можливе, щоб допомогти європейській політичній культурі процвітати в Україні.
Політичні амбіції іноді зашкалюють, тоді як жорсткі реформи спокушають підвищити політичні рейтинги спекуляціями.
Зі свого боку, Росія змінює свою тактику і активізує зусилля для дестабілізації ситуації зсередини України.
На жаль, політичні сили в Україні знову й знову потрапляють у цю пастку.
Водночас наша політична спільнота стає більш зрілою.
Незважаючи на останні події, про-європейська коаліція продовжить реформування країни.
Ми доведемо, що стали Державними діячами, а не залишилися просто Політиками.
Сподіваюся, що демократичні політичні сили в Україні не тільки розповідатимуть своїм виборцям, що вони роблять і що вони хочуть зробити для них. Але й вони також невпинно працюватимуть задля забезпечення кращого майбутнього для наступних поколінь.
Це означає мислити та діяти по-європейськи.
Покладаюся на те, що такий дух буде царювати під час майбутніх місцевих виборів.
У чому я вже переконаний, це в тому, що вони будуть чесними й справедливими.
Вони мають стати прикладом демократичних виборів.
Два дні тому я підписав Указ, спрямований на забезпечення рівних можливостей для всіх учасників виборчих перегонів, запобігання втручанню у виборчий процес, залучення міжнародних спостерігачів, включно БДІПЛ, гарантування належних умов для спостерігачів і виборчих комісій та забезпечення безпеки для виборців.
Після демократичних президентських та парламентських виборів у 2014 році цей раунд виборів покликаний завершити повне перезавантаження влади в Україні.
Переконаний, що він стане точкою неповернення до євразійського авторитаризму, принципово чужого українській національній філософії.
Пані та панове,
Ми розраховуємо на постійну щиру та віддану підтримку нашими партнерами наших зусиль із досягнення миру та всеохоплюючої трансформації.
Ми всі сьогодні повинні думати і діяти по-європейськи.
Але я також закликаю наших європейських партнерів подумати трохи по-українськи.
Україна потребує цього тепер більш, ніж будь-коли.
Ми повинні використати можливості, які перед нами відкрилися, та забезпечити наше спільне європейське майбутнє.