Путін хоче повалити уряд в Києві, а не створити “заморожений” конфлікт

Автор/джерело -  © Дзеркало тижня

Чи справді президент Росії Владімір Путін хоче створити “заморожений конфлікт” на Сході України?

Принаймні це те, про що говорять деякі оглядачі: мета відправки військ в Донбас нібито полягає в створенні замороженого конфлікту на зразок Придністров’я у Молдові чи Абхазії і Південної Осетії в Грузії.

Всі ці конфлікти описуються як "малі війни, які закінчилися не завдяки мирним угодам, а шляхом замороження позицій кожної зі сторін". Ніхто не може здобути перемогу у такому конфлікті, тож протистояння залишається на роки, але активних бойових дій не відбувається. Але це не те, чого Росія хоче в Україні. Заморожений конфлікт принесе лише шкоду російським стратегічним інтересам. Тому, швидше за все, війна продовжиться, попри домовленості про припинення вогню.

Про це на сторінках Washington Post пише професор міжнародних відносин і права Американської військової академії Вест-Пойнту Роберт Персон. На його думку, насправді Владімір Путін хоче повалення нинішньої влади в Україні. З лютого 2014 року метою російського президента було дестабілізувати і похитнути прозахідну владу в Києві. Росія знайшла для себе низку корисних моментів у нестабільності в Україні. Зокрема, вона анексувала Крим.

Але Путін не дозволить Україні стати на ноги до тих пір, доки Петро Порошенко лишається на посаді президента і його не замінить новий політик, який буде прихильним до Москви. Дослідник з Гарвардського університету Марк Крамер пояснював ворожу поведінку Росії страхом перед можливими революціями на її території, як це було після виборів у 2011-2012 році. Але за великим рахунком протести ніколи не становили серйозну загрозу для уряду Владіміра Путіна. Однак перед початком третього президентського терміну він зрозумів, що більше не може розраховувати на мовчазну згоду росіян, на яку роками опирався Кремль.

Російський дослідник Лілія Шевцова вважає, що протести "закінчують пост-комуністичний статус-кво". Несподівано для себе Путін може зіштовхнутися з масовою непокорою його владі. Звісно, 60 тисяч росіян на площі в Москві – це маленька група у порівнянні з 142-мільйонним населенням РФ. Але Путін може озиратися на "Помаранчеву революцію" в Україні "Революцію троянд" в Грузії, які призвели до повалення урядів. Він розуміє, що голос меншості може швидко стати популярним. Таким чином, Майдан в Києві становить загрозу для Кремля.

Деякі міжнародні дослідники, зокрема Джон Міршаймер вважають, що Кремль розглядає як внутрішню загрозу для Росії, якщо Україна зблизиться з Заходом. І ще більшою ця загроза буде в тому випадку, якщо НАТО колись запропонує їй членство. Але це не єдина загроза. Неочікуване усунення від влади Віктора Януковича налякало адміністрацію Путіна. З’явилося побоювання, що успіх української революції може надихнути опозиційні сили в Росії. Кремль вирішив скористатися моментом і анексувати Крим, щоб похитнути довіру до нової влади України і послати своїм опозиціонерам, що будь-які протести в Росії будуть дорого коштувати.

Анексія Криму і вторгнення в Донбас виглядали як спосіб повалити уряд в Києві, оскільки військові перемоги російської армії на Сході України деморалізувати населення і виглядали так, ніби нова влада не може впоратися з такими викликами. Все це могло дати іскру новому протистоянню українських еліт проти молодого уряду. І таким чином, Росія досягла б бажаного без повномасштабного втручання.

Але це не спрацювало. Минуло 18 місяців після анексії Криму і вторгнення в Донбас, а Порошенко досі президент і його уряд працює. Всі прогнози про можливий переворот в Києві нагадують тепер жарт Марка Твена: "Всі повідомлення про мою смерть дуже перебільшені". Росії не вдалося досягти бажаних цілей в Україні. І "заморожений конфлікт" не допоможе.

"Заморожений конфлікт, такий як у Молдові, означатиме, що Порошенко втратив контроль над частиною території. Але насправді у багатьох сенсах це може навіть допомогти Києву. Вийшовши з-під контролю України, захоплені регіони на Сході позбавили своїх покровителів в Росії можливості втручатися напряму в національну політику", - йдеться в статті. Більше того, "заморожений конфлікт" означав би, що в Донбасі почнеться стабільне перемир’я. Жодна сторона не буде порушувати статус-кво. Терористи не намагатимуться захопити нові території, а центральний уряд не буде відвойовувати те, що вже захопили. Існує небезпека, що такий конфлікт може спалахнути в будь-який момент. Але, як показує практика, це не відбувається тривалий час. І це проблема для Москви.

Постійні сутички загрожують стабільності української влади. Але "заморожений конфлікт" дозволить Києву зосередити зусилля і ресурси на проведення внутрішніх реформ. "Насправді справжній заморожений конфлікт підвищує шанси української влади на виживання, попри втрату територій", - йдеться в статі. Тому в російських інтересах підтримувати активну війну. Якщо конфлікт в Донбасі стане "замороженим", це можна вважати тотальною поразкою Москви.

І тому перемир’я, яке триває з першого вересня, варто розглядати зі скепсисом. Можливо бойові дії відновляються у найближчому майбутньому. Хоча Росія не може дозволити собі масштабний наступ, який би дійсно був загрозою для Києва. Але і здатися вона не може. Тож ситуація, швидше за все, буде такою ж хиткою, як в продовж минулого літа. Москва буде то посилювати, то послаблювати активність в Донбасі, зважаючи на рівень військової активності, який може змусити Захід ввести нові санкції. У всякому разі, новий статус-кво для Сходу України буде будь-яким, але не міцним перемир’ям і не "замороженим конфліктом".

Тим часом, президент України Петро Порошенко побачив у скасуванні псевдовиборів початок повернення України в Донбас. Він зазначив, що рішення бойовиків відмовитися від "псевдоголосувань" дає можливість провести в Донбасі вибори за українським законодавством. Раніше "ДНР" і "ЛНР" погодилися перенести місцеві вибори на наступний рік. Традиційно бойовики висунули ряд умов. "За цей час Україна буде зобов’язана виконати всі взяті на себе Мінськими угодами зобов’язання. А саме: надати Донбасу особливий статус, не допустити переслідування і покарання осіб - учасників подій на території Донецької і Луганської областей, а також переголосувати поправки в Конституцію в новій, узгодженої з нами редакції", - заявили представники сепаратистів.