Українського пенсіонера у РФ засудили до шести років за шпигунство

Автор/джерело -  © BBC

У Росії 73-річного пенсіонера Юрія Солошенка визнали винним у шпигунстві на користь України і засудили до шести років ув’язнення в колонії суворого режиму. Його син Олександр каже, що батька “підставили”.

Пан Солошенко повністю визнав свою провину. Він не буде оскаржувати вирок і сподівається на екстрадицію до України. Про це повідомив агентству Інтерфакс його адвокат Геннадій Блохін.

Раніше Юрій Солошенко провини не визнавав.
Протягом десятків років пан Солошенко був директором полтавського заводу "Знамя" - частини колишнього оборонного комплексу СРСР.

Колега Солошенка, головний інженер заводу Володимир Чуйко розповів ВВС Україна, що шокований таким вироком.

"Секретна покупка"

Юрія Солошенка заарештували 5 серпня 2014 року, коли він приїхав до столиці Росії. Це був час загострення відносин між Москвою та Києвом.

ФСБ твердить, що співробітники відомства затримали його при спробі нелегально придбати секретні комплектуючі до ЗРК С-300.

За версією російських силовиків, він діяв від імені заводу "Генератор" (Україна) та корпорації "Небо України", а заплановані покупки призначалися для відновлення засобів ППО України.

Як відомо з розповіді самого пана Солошенка рідним, пенсіонер поїхав до Москви на запрошення свого давнього російського колеги по роботі в "оборонці", щоб за винагороду провести тестування якогось устаткування. У Москві Юрія Солошенка одразу і затримали співробітники ФСБ.

Припускають, що московський знайомий міг "виманити" екс-директора полтавського заводу до Москви і передав його ФСБ, яка в період загострення відносин Росії з Україною завела низку кримінальних справ на українців за різними звинуваченнями - від екстремізму та участі в Чеченській війні на початку 90-х до шпигунства і підготовки терактів.

У московському СІЗО "Лефортово" полтавчанина тримали більше року.

Понад півроку український консул не мав доступу до затриманого, що стало однією з причин ноти українського МЗС, яку вручили російському послу.

За цей час у Юрія Солошенка змінилося кілька адвокатів, йому дозволили раз побачитися із сином і відправити родині кілька листів. Дзвонити по мобільному телефону йому не дозволяли.

Але за свідченням правозахисників, скарг на умови утримання в камері у пана Солошенка не було.

Директор заводу

Завод "Знамя", на якому працював полтавчанин, мав контракти з російським оборонним комплексом - поставляв лампи біжучої хвилі.

Як розповів ВВС Україна Володимир Чуйко, з 2005 року жодних розробок завод не вів, а Солошенко з часу виходу на пенсію у 2010 році доступу до секретних матеріалів не мав. Завод "Знамя" занепав і майже закрився.

Але за його словами, пан Солошенко у свій час мав тісні комунікації з представниками російських оборонних відомств.

На думку Олександра Солошенка, сина Юрія, батька "підставив" знайомий, якому Солошенко допомагав з контактами в російській та українській оборонній промисловості.

"Підприємство, яким він керував, виживало за рахунок російських замовлень: за часи незалежності не надійшло жодного держзамовлення. Нічого секретного ні у нас, ні у росіян не було - це була єдина система. І звинувачення в шпигунстві - це просто абсурдно. Чіткого розуміння, чому затримали батька, ні в кого немає", - цитує Олександра Солошенко "Інтерфакс".

Секретні матеріали

Претензій до діяльності пана Солошенка на посту директора російські спецслужби не пред’являли.
Подробиці справи закриті, оскільки вона має гриф "таємно". Російська сторона не розкриває інформацію, які саме відомості, як вони стверджують, передавав пан Солошенко.

За даними правозахисників, в кримінальній справі Юрія Солошенка чотири томи (це небагато) і в ній ймовірно говориться, що чоловік планував вивезти з Росії на територію України якусь новітню зброю "на вантажівці".

Сам Юрій Солошенко стверджує, що у нього був зворотній квиток на поїзд в той же день, коли він приїхав до Москви.

Суд призначив йому покарання менше нижчої межі - за шпигунство Кримінальний кодекс РФ передбачає від 10 до 20 років позбавлення волі.

За словами сина, у листах з СІЗО 73-річний Солошенко пише, що боїться більше не побачити своїх дітей та онуків.