Білорусь-Україна: на порозі торговельного конфлікту

Автор/джерело -  © DW

Київ запровадить ввізні мита на товари з Білорусі, якщо Мінськ не скасує обмеження для української продукції. На думку експертів, від дій у відповідь постраждають білоруські виробники.

Між Білоруссю та Україною розгорається новий торговельний конфлікт. Українська Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 25 листопада повідомила, що на товари з Білорусі запровадять митний збір обсягом 39,2 відсотка з 20 січня 2016 року, якщо Мінськ не скасує "дискримінаційні заходи" проти українського експорту.

Влада Білорусі натомість не визнає наявності проблеми та запевняє, що ситуація в торгівлі "скандалізується українською стороною".

Опитані DW експерти вказали, що рішення МКМТ про ввізні мита спровокувала постанова Ради міністрів Білорусі № 666 про обов’язкову санітарно-гігієнічну сертифікацію імпортних товарів. Експертизу зобов’язали проводити і постачальників української продукції, хоч Україна перебуває у зоні вільної торгівлі Співдружності Незалежних Держав (ЗВТ СНД). На думку багатьох спостерігачів, до економічної боротьби Мінська з імпортом втрутився також і політичний фактор - Білорусь виступає на боці союзної Росії, яка оголосила ембарго на українські товари з 1 січня 2016 року у відповідь на створення Києвом зони вільної торгівлі з ЄС.

Експертиза розбрату

Український митний ввізний збір може зачепити практично увесь білоруський експорт, крім нафтопродуктів. Йдеться про молоко, молочні вироби, хліб, цукерки, пиво, горілку, цукор, побутову хімію, тканини, вироби з пластмаси, телевізори, холодильники, кухонні меблі, шини, покришки, трактори.

Ми вважаємо відповідь нашого уряду адекватною", - заявив DW голова київського об’єднання виробників кондитерської, крохмалопатокової та харчоконцентратної продукції "Укркондпром" Олександр Балдинюк.

Він переконаний, що Мінськ незаконно блокує товари українських виробників та ставить їх у нерівне положення порівняно з білоруськими, порушуючи договір про ЗВТ СНД 2011 року. Згідно з ним, кожна зі сторін має надати товарам іншої сторони режим не менш сприятливий, ніж вітчизняним.

"Білорусь стає для України непрогнозованим партнером, адже щороку запроваджує нові обмеження - то ліцензування продукції, то узгодження цін з владою, то затримку українських товарів на митниці для перевірки, то встановлює верхню межу у торгівлі імпортом - не більше 15 відсотків у загальному об’ємі", - каже голова "Укркондпрому". Вимоги експертизи для продукції з українськими сертифікатами експерт назвав дискримінацією. Ця процедура платна і поширюється на кожну партію товару, відбувати її слід щорічно навіть тим постачальникам, які 2015 року вже отримали у Білорусі такий сертифікат.

Страждають усі

"На білоруських полицях дійсно поменшало українських цукерок та пива, вони стали неконкуретноздатними за ціною", - підтвердила в інтерв’ю DW директорка мінського Союзу підприємців та роботодавців імені професора Кунявського Жанна Тарасевич. Через витрати на отримання сертифікатів подорожчав увесь український імпорт - продукти харчування, товари для дітей, косметика, побутова техніка. "Фірмам-постачальникам доводиться наймати спеціального працівника з підготовки документів до експертизи, процес якої триває від двох тижнів до одного місяця", - каже Тарасевич.

На її думку, від цього збитки несуть і фірми-постачальники українських товарів, і українські виробники, і білоруські покупці. Тож ще у вересні п’ять бізнес-союзів Білорусі звернулись до адміністрації президента з проханням призупинити дію постанови № 666, яка "встановлює торгові бар’єри з головними зовнішньоекономічними партнерами".

Однак, як повідомила Тарасевич, переговори з білоруськими бізнесменами влада веде вже понад два місяці, а постанова й надалі діє. А 26 листопада МЗС Білорусі заявило, що не вбачає "жодної дискримінації української продукції, адже санітарно-гігієнічну експертизу вимушені проводити усі країни, крім держав Євразійського союзу (ЄАЕС)".

Другі за важливістю

Україна та Білорусь є другими один для одного за важливістю торговельними партнерами після Росії. У 2014 році зовнішньоторговельний обіг між двома країнами досяг майже шести мільярдів доларів, а глава Білорусі планував його зростання в майбутньому до 15 мільярдів доларів.

Але підсумки першого півріччя 2015 року, за даними української сторони, показали, що замість зростання спостерігається скорочення обсягів двосторонньої торгівлі. До кінця поточного року її обсяг може скласти всього близько 3,2 мільярда доларів, експорт білоруських товарів та послуг в Україну за минулі півроку зменшився майже на 43 відсотки.

"Якщо Київ запровадить митні збори, то продукція з Білорусі в Україні подорожчає", - прогнозує у розмові з DW білоруський економіст Леонід Злотников. Це погіршить проблеми зі збутом товарів. "За третій квартал 2015 року ввесь наш експорт обвалився на 30 відсотків, але білоруський уряд діє як той утопленик, якому байдуже, скільки метрів води у нього над головою", - каже експерт.

Під дудку Москви?

"Чергова сутичка торговельних партнерів свідчить про те, що між Білоруссю та Україною немає довготривалих стратегічних відносин партнерства", - коментує ситуацію голова мінського Центру європейської трансформації (СЕТ) Андрій Єгоров.

"Занадто часто виникають торговельні скандали, якщо врахувати число декларацій білоруської сторони про повагу до українських партнерів", - наголосив аналітик. На його погляд, в умовах російсько-українського конфлікту Мінськ, який провокує торговельні сутички з Києвом, виглядає аж ніяк не нейтральним, а радше "танцює під дудку Москви", яка оголосила Україні торговельне ембарго з 2016 року.

Політичні причини в обмеженні доступу українських товарів на білоруський ринок вбачає і голова комітету економістів України Андрій Новак. Він вважає, що Росія не проти втягнути Білорусь в економічну війну проти України. "У нас вистачить можливостей, аби відстояти свої інтереси, але варто пам’ятати, що від торговельних конфліктів завжди страждатимуть обидві сторони - українці та білоруси", - впевнений експерт.