У Кремлі угледіли дискримінацію в новому українському законі про освіту

Автор/джерело -  © BBC

МЗС Росії висловило невдоволення мовними нормами у новому законі про освіту, ухваленому в Україні минулого тижня, назвавши його метою “максимальне обмеження” інтересів російськомовних громадян.

"Хоча в законі російську мову не згадується, очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічної мовного режиму", - наголосили у російському відомстві.

Там додали, що Москва розглядає ці норми закону, як "спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить як її Конституції, так і взятим Києвом міжнародним зобов’язанням в гуманітарній сфері".

Новий закон "Про освіту" Верховна Рада ухвалила 5 вересня.

Найбільші суперечки під час обговорення документу в парламенті спричинило формулювання про мову навчання дітей нацменшин і корінних народів.

Зрештою національним меншинам дали право вчитися їхніми мовами поряд з українською лише у дитсадках і 1-4 класах, а корінним народам - ще і у середній школі в окремих класах (групах).

Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

"Понять кримськотатарська, чи російська, болгарська школи більше не існує. Тобто будуть українські школи з російськими класами з першого по четвертий. Школи з кримськотатарськими можна з 1 до 11", - каже депутат Костянтин Усов, який входив до групи, що склала компромісне формулювання і оголосив його у Раді.