Amnesty International: в Україні посилюється тиск на журналістів

Автор/джерело -  © BBC

У звіті міжнародної правозахисної організації Amnesty International за 2017 рік йдеться про посилення тиску української влади на неурядові організації та журналістів.

Також у звіті звертають увагу на випадки порушення прав людини на територіях самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", а також в анексованому Росією Криму.

Свобода слова та неурядові організації

"Українська влада посилила тиск на своїх критиків та неурядові організації, включно з журналістами та антикорупційними активістами", - йдеться у звіті.

Там додають, що активісти та антикорупціонери регулярно піддавались атакам, які розслідувались неефективно.

Деякі представники силових органів підозрюються у причетності до подібних нападів.

Як прояв тиску вказали на ухвалений парламентом закон, який запроваджує електронне декларування для неурядових організацій.

Петро Порошенко ініціював зміну цього законодавства, проте парламент так і не розглянув проекти.

Що стосується свободи слова, то, найперше, у звіті згадана відсутність результатів розслідування вбивств у Києві журналістів Олеся Бузини та Павла Шеремета.

У звіті немає згадки про те, що в 2018 році судовий процес над підозрюваними у вбивстві пана Бузини вже розпочався.

Також згадується справа блогера Руслана Коцаби, якого у 2016 році засудили за дії, що шкодять інтересам України. Але в 2017 році Верховний суд випустив його і відправив справу на дорозслідування.

У звіті правозахисників також є згадки тиску на ЗМІ, зокрема, про справу щодо редактора сайту strana.ua Ігоря Гужви та обшуки у газеті "Вєсті".

Серед ознак утисків свободи слова Amnesty International вказала заборону на в’їзд до України російським та іспанським журналістам через шкоду інтересам України.

Хоча у звіті зауважують, що заборону щодо іспанських журналістів СБУ згодом зняла.

Окремо згадали про житомирського журналіста Василя Муравицького, якого затримали за антиукраїнську діяльність та співпрацю зі ЗМІ Росії.

Секретні в’язниці СБУ

У доповіді щодо України правозахисники вказують, що не побачили суттєвого прогресу розслідування ситуації з "секретними в’язницями СБУ", які нібито мали спецслужби до 2016 року.

Там нагадали, що у звіті комітету ООН з протидії тортур вказувалось, що в певних місцях позбавлення волі СБУ могли бути так звані "секретні в’язниці", де утримували арештованих за підозрою у сепаратизмі.

Зокрема, подібне місце могло бути у Харкові, де затримували доступ правозахисникам ООН. У СБУ заперечували наявність таких в’язниць.

При цьому у звіті нагадують, що влада самопроголошених республік взагалі відмовила у доступі до місць несвободи експертам ООН.

Експерти Amnesty International нагадують, що у "республіках" продовжують затримувати та ув’язнювати людей, які симпатизують Україні.

Зокрема, експерти вказують на ув’язнення відомого науковця Ігоря Козловського, якого згодом обміняли й передали владі України.

Права сексуальних меншин

Суттєвим досягненням у звіті назвали проведення у Києві найбільшого в історії країни "прайду".

Там додали, що поліція забезпечила ефективну охорону під час маршу, хоча після ходи радикали таки напали на кількох учасників.

У звіті наголосили, що загальна кількість нападів на ЛГБТ-активістів 2017 року зросла.

Порушення у Криму

Правозахисники констатують, що у Криму російська влада продовжує наступ на свободу слова, об’єднань та зібрань.

Продовжується наступ на кримських татар, що підтверджує заборона Меджлісу та рейди по домівках представників цього народу.

У звіті нагадують справи Еміля Курбедінова, Сервера Караметова та журналіста Миколи Семени.

Лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких засудили в Криму, вдалось повернути до України, додають правозахисники.