Члени ЄС стривожені наслідками візової лібералізації з країнами Східного партнерства

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації – про це свідчить документ, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.

Текст на сім сторінок наразі є предметом суперечок між дипломатами 27 країн-членів ЄС у Європейській Раді. Документ містить відповідь на комюніке Європейської комісії щодо Східного партнерства, презентоване минулого місяця. Очікується, що його схвалять найближчими днями.

Обговорюваний документ містить кілька висновків у дужках – це означає, що учасники дискусії ще не досягли єдності щодо формулювань.

Чиновники ЄС на умовах анонімності повідомили Радіо Свобода, що Франція, підтримувана кількома східноєвропейськими членами блоку, наполягла на тому, щоб внести в дужки фразу «Рада визнає євроінтеграційні амбіції та європейський вибір причетних Східних партнерів, як це зазначено в угодах про асоціацію».

Водночас урядовці Євросоюзу заявляють, що, за їхніми очікуваннями, Франція все ж погодить це формулювання, адже протягом кількох останніх років воно було стандартним для визнання можливості для Грузії, Молдови та України вступити в Євросоюз у майбутньому.

Також у абзаці, який описує потребу в посиленні спрможності Східних партнерів протидіяти гібридним загрозам та шкідливій кіберактивності, деякі держави вимагали додати зауваження «водночас пам’ятаючи про неконфліктний підхід до Східного партнерства». Ця обмовка наразі в дужках.

Натомість схоже, що члени Європейської Ради дійшли повної згоди щодо можливості призупинення візової лібералізації. Хоча наразі воно не вважається неуникненним, документ свідчить, що держави-члени «зазначають, що велика кількість необґрунтованих заявок на отримання притулку від громадян деяких країн Східного партнерства в країнах ЄС викликає тривогу».

В минулому Німеччина і Швеція вже скаржилися на те, що представники кримінальних угруповань Грузії використовували візове послаблення для здійснення операцій на території цих європейських країн.

Обговорення цього документу триває в той же час, що в Європарламенті дебатують щодо попереднього варіанту звіту про майбутнє Східного партнерства.

Цей неформальний текст пропонує більш амбітні цілі, ніж документ Європейської Ради. Зокрема він передбачає створення спільного економічного простору між ЄС та Східним партнерством, а також поступову інтеграцію цих шести країн у енергетичний союз ЄС, транспортну мережу та Єдиний цифровий ринок.

Програма Східного партнерства стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.