Комітет з прав людини Генасамблеї ООН затвердив нову посилену резолюцію щодо порушення прав людини у Криму

Автор/джерело -  © Голос Америки

У середу Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилося 63 країни, в тому числі Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти – голосувало 22 країни, на чолі з Росією.

Більшість країн, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах, та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення в окремих державах. Також через КОВІД багато представників країн-членів були відсутні на засіданні.

Одразу після голосування міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму Твітері подякував країнам-членам за підтримку проекту посиленої резолюції. «Коли Асамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», - значиться у повідомленні. Також він закликав ОБСЄ та Моніторингову місію ООН з прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».

Під час виступу на засіданні комітету Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в України, які містяться в останній доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини. Вони закликають уряд Російської Федерації покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне та адміністративне переслідування мешканців Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань. А також утриматися від депортації затриманих до Російської Федерації для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі, так повернути всіх уже депортованих.

Як пояснив «Голосу Америки» Сергій Кислиця, нова резолюція значно розширює перелік прав людини, які мають місце у Криму по відношенню до кримських татар, українців, правозахисників, активістів та журналістів. Зокрема, у резолюції мова йде про порушення прав власності, а також релігійних прав, причому не лише кримських татар, але і вірян Православної церкви України.

Проект резолюції наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуться з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами та тортурами.

Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримуватися за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючі терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів, - додає Кислиця.

«Саме тому мета цієї резолюції також в тому, щоб дозволити Організації Об’єднаних Націй мати широкий мандат під Генеральною асамблеєю працювати над темою окупованого Криму», - додав він.

Дональд Джейсен, директор Російської програми Інституту миру Сполучених штатів, переконаний, позиція міжнародної спільноти, включаючи Організацію Об`єднаних Націй, щодо анексії Криму – непорушна, дії Росії – незаконні. Саме тому, незважаючи на намагання Росії заблокувати або нівелювати значення подібних резолюції, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні та Криму, а також про ті порушення прав людини, які зараз мають місце на анексованому півострові. «Таким чином, навіть, якщо ця резолюція навіть просто вчергове демонструє світову громадську думку – це все одно важливо, оскільки вона тримає увагу та не дозволяє забути, що відбувається в Криму зараз», - додає він.

Після вирішального голосування у Третьому комітеті, нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, аби у грудні дипломати винесли її на голосування вже Генеральною асамблею. Кислиця переконаний: і в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.