Україна в ОБСЄ: Блокуванням спостерігачів Росія продовжує політику «засліплення» місії

Автор/джерело -  © Укрінформ

Блокування роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ у Донецьку та Горлівці є продовженням системної політики Росії з маргіналізації ОБСЄ та «засліплення» СММ у регіоні.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер у Відні.

«Давайте будемо відвертими, те, що ми побачили в ці дні в окупованих Горлівці та Донецьку, є нічим іншим, як продовженням системної політики Росії з маргіналізації ОБСЄ та засліплення СММ у регіоні», - заявив він.

Український посол нагадав, що раніше у вересні Росія призупинила роботу спостережної місії ОБСЄ на двох пунктах пропуску на російсько-українському кордоні. Також російською окупаційною адміністрацією введено штучні обмеження під приводом пандемії COVID-19, через що СММ продовжує працювати як дві окремі організації в Донецькій та Луганській областях. Крім того, патрулі Місії стикаються із систематичними відмовами у доступі до прикордонних районів, необґрунтованими перевірками, а безпілотники СММ зазнають «глушіння». «Мета зрозуміла – приховати перекидання зброї, боєприпасів і військ з Росії в Україну», - заявив Цимбалюк.

Очільник української місії в ОБСЄ у своєму виступі також поінформував іноземні делегації про обставини затримання 13 жовтня на ділянці розведення сил у Золотому озброєного члена збройних формувань РФ. Він повідомив, що група з трьох бойовиків, начепивши пов’язки «СЦКК» і задекларувавши намір проводити розмінування, насправді здійснювали розвідку залишених ЗСУ позицій. «І це – яскравий приклад того, як Росія підступно зловживає наданими Україною гарантіями безпеки, а також того, як для прикриття незаконної діяльності Росії в регіоні відбувається зловживання механізмами, які були розроблені насамперед для сприяння припиненню вогню», - заявив Цимбалюк.

Крім того, як додав український посол, це було також грубим порушенням Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню від 22 липня 2020 року, які забороняють наступальні, розвідувальні та диверсійні операції.

«Після численних вимог припинити порушення одного із учасників групи, із зарядженою зброєю у руках, було затримано. Як з’ясувалося потім, затриманий брав участь у бойових діях проти ЗСУ з 2014 року. То це так російські збройні формування поважають Додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню?», - зазначив очільник місії України в ОБСЄ.

Наголосивши на тому, що Україна залишається відданою Мінським домовленостям і готова обговорювати з Росією подальші кроки для мирного врегулювання конфлікту в рамках ТКГ, а також у «нормандському форматі», Цимбалюк нагадав, що ТКГ складається виключно з України, Російської Федерації та ОБСЄ. Окрім того, він вказав на те, що так само Спільний центр з контролю та координації (СЦКК) складається лише з представників України та Російської Федерації.

Очільник Місії України назвав «шокуючим і неприйнятним порушенням мандату Місії та Мінських домовленостей» примусове утримання спостерігачів СММ у готелях у Горлівці та Донецьку як реакції російської окупаційної адміністрації на затримання члена НЗФ у районі Золотого. Він звернув увагу на те, що добре організоване зібрання під готелем у Донецьку також свідчить про те, що «це був заздалегідь спланований захід».

«Не може бути виправдань для залякування та провокацій проти спостерігачів СММ. Їх безпеку, імунітет та привілеї необхідно повністю поважати», - наголосив Цимбалюк.

Як повідомлялося раніше, російська окупаційна адміністрація в Донецьку проводить з 15 жовтня перед готелем, де проживають члени СММ ОБСЄ, «акцію протесту» з критикою діяльності Місії, особливо щодо затримання ЗСУ 13 жовтня громадянина РФ, члена НЗФ на ділянці розведення в районі Золотого. Це зібрання перешкодило будь-якому пересуванню патрулів до та з приміщення.

17 жовтня бойовики російських збройних формувань заблокували виїзд із патрульної бази СММ ОБСЄ в тимчасово окупованій Горлівці, а також заборонили спостерігачам залишати готель. Ця блокада була знята лише у другій половині дня 18 жовтня.