Нова резолюція ООН щодо порушення прав людини у Криму. У чому її особливості.

Автор/джерело -  © Голос Америки

Резолюцію щодо порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та у місті Севастопіль прийняв комітет Генеральної Асамблеї ООН, який займається правозахисною тематикою.

Співавторами документу стала 41 країна.

Як пояснив Голосу Америки Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця: «Особливість українських резолюцій, які щороку повторно виносяться на розгляд Генасамблеї, полягає у тому, що для Києва та його партнерів надзвичайно важливі зміст та сила формулювань, які закладаються».

Цього року документ містить низку положень. По-перше, змінилася назва. Тепер у ній зазначається, що Крим – це тимчасово окуповані території. Раніше це формулювання було лише в тексті документу. Наявність цього визначення у назві, за оцінками дипломатів, дає більш потужний сигнал міжнародної спільноти, що ці території лише тимчасово окуповані.

Окрім того, кримські татари у документі визнані, як корені народи. Також у резолюцію внесені прізвища політичних в`язнів, зокрема, Владислава Єсипенка, Галини Довгополої, Нарімана Джеляла, Сервера Мустафаєва та Еміра-Усеїна Куку, із закликом їхнього негайного звільнення.

За словами Кислиці, резолюції Генасамблеї зрідка містять конкретні прізвища. «Але зухвалість та жорстокість окупантів по відношенню до конкретних людей вже сягнула такого рівня, що країни-члени Генасамблеї пішли на те, щоби говорити про конкретні прізвища», - пояснює постпред.

Також вперше у документі прописується, що забезпечувати водою жителів окупованого півострова повинна Росія. Тобто чітко визначається, що це відповідальність не України, а тієї держави, яка окупувала ці території та, по суті, їх контролює. Вносячи цей пункт у документ, українські дипломати керувалися нормами міжнародного гуманітарного права.

Ще одне положення стосується захисту культурних цінностей. У резолюції зазначається, що культурні цінності, які знаходяться у Криму, належать Україні. Документ засуджує дії Російської федерації з їх знищенню та вивезення за межі півострова. Резолюція також закликає Росію зупинити цю практику та забезпечити їхнє збереження.

Також у документі згадується Кримська платформа, як структура, мета якої покращення прав людини на окупованому півострові, а також змусити Росію виконувати норми міжнародного гуманітарного права.

Після затвердження комітетом, у середині грудня резолюція буде винесена вже до зали Генеральної асамблеї для остаточного затвердження.