В Україні із корупцією, насправді, ніхто не бореться. Тільки імітують шумову завісу

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Уряд та законодавча гілка влади не забезпечують захищеність населення від корупційних проявів.

Таку позицію висловив керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Віктор Безкоровайний. «Причина у відсутності системи протидії корупції», – відзначив він.

Віктор Безкоровайний нагадав, що в Україні на антикорупційну тематику прийнято 12 законів, з яких 2 не набрали чинності, та 12 постанов Уряду (з них одна втратила чинність). Однак аналіз виконання цих документів свідчить, що всі вони не дозволили досягнути кінцевої мети – «подолання корупції». «В першу чергу тому, що не передбачали створення системи протидії корупції», – пояснив представник Секретаріату.

При цьому він наголосив, що саме діючий Президент України підійшов до вирішення цієї проблеми на системній основі.

Так в Указі №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції» були визначені основні напрями протидії корупції у політичній, економічній і соціальній сферах, на загальнодержавному та місцевому рівнях.

Зокрема, Уряду були поставлені завдання щодо розробки антикорупційних законопроектів, що були подані Віктором Ющенком до Верховної Ради України як невідкладні. Однак проурядова коаліція відклала президентський пакет антикорупційних ініціатив у «довгу шухляду».

Відсутність у нинішнього керівництва уряду політичної волі щодо вжиття рішучих і реальних кроків стосовно подолання корупції в державі та забезпечення виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань з цього питання свідчить про ігнорування вимог Указу Президента України №742/2006 щодо розробки Плану дій реалізації Концепції подолання корупції в країні.

Крім того, В. Безкоровайний нагадав, що Президентом України було запропоновано політичним силам, які беруть участь у виборчій парламентській кампанії цього року, відмовитися від депутатської недоторканності.

Замість післямови. Насправді, в Україні достатньо суворе законодавство щодо відповідальності за хабарництво, оскільки корупція - це адміністративне правопорушення, тобто, дрібне хабарництво.

Проте, як ми бачимо у повсякденному житті, навіть це законодавство не виконується. Зокрема самими ж правоохоронцями. Бо багато хто із них сам охочий отримати чи прикупити посаду чи погончики.

А що можна чекати від прогилого сталінського трупу? Як ми неодноразово писали, сама система правоохоронних органів, створена як інструмент більшовицької ідеології, вже втратила сенс існування та розклалася і фактично деградувала у дещо протилежне. А нової системи правоохоронних органів, яка б відповідала ідеологічним принципам демократичної держави Україна - ще не існує в природі.

І скільки радники Президента не нарікатимуть урядові - нічого від того не змінеться, як і не подолають хабарництво чиновницької братії нові оберемки законів і постанов. Навіть ухвалених першочергово.