Рука - руку миє. ГПУ, за незаконне позбавлення волі, об'являє своїм лише догани

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

ГПУ на доручення Президента оприлюднила реагування на справу Світлани Зайцевої, яку незаконно засудили за вбивство, що коштувало життя 28-річній жінці, а її троє дітей стали сиротами.

Це - не фото із архівів НКВС-ОГПУ. Це - Світлана Зайцева після перебування в буцегарні. У демократичній правовій державі Україна.

Генеральною прокуратурою, за дорученням Президента України Віктора Ющенка, проведено перевірку факту незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та засудження Світлани Зайцевої, повідомляє прес-служба.

Наводими текст означеного повідомлення повністю:

“Установлено, що прокуратурою одного із районів м. Макіївки у вересні 2000 року стосовно неї було порушено кримінальну справу за фактом умисного вбивства громадянина В.

У ході досудового слідства обвинувачена свою вину визнавала, давала послідовні свідчення.

Під час судового розгляду справи захист Зайцевої С.Л. за її клопотанням здійснювала адвокат, яка не спростовувала доказів вини підзахисної, погодилась з причетністю її до вчинення злочину і лише просила суд перекваліфікувати дії на вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Вироком районного суду м. Макіївки у лютому 2001 року Зайцеву засуджено до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Упродовж проведення досудового слідства, судового розгляду скарг від Світлани Зайцевої, її захисника або інших осіб щодо застосування недозволених методів слідства, фізичного або психічного впливу на неї з боку працівників міліції та прокуратури не надходило.

Вирок ні Зайцевою , ні її захисником не оскаржувався.

У подальшому іншою районною прокуратурою м. Макіївки за скоєння вбивства невідомого чоловіка були затримані двоє осіб, які на досудовому слідстві визнали себе винними також і у вчиненні вбивства В.

Відразу прокуратурою було внесено до апеляційного суду Донецької області подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами в порядку виключного провадження, згідно з ухвалою якого засуджену було звільнено від відбування покарання та з-під варти, вирок скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування.

Кримінальну справу стосовно Світлани Зайцевої у лютому 2002 року прокуратурою закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю її вини у вчиненні злочину.

За незаконне притягнення Зайцевої до кримінальної відповідальності наказом прокурора Донецької області від 12 березня 2003 року прокурору, який здійснював нагляд за розслідуванням кримінальної справи, затвердив обвинувальний висновок та особисто підтримував обвинувачення у суді оголошено догану, на даний час його звільнено з органів прокуратури.

Генеральною прокуратурою порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365, ч 2 ст. 373 КК України, за фактом перевищення службових повноважень працівниками Макіївського райвідділу МУ УМВС України у Донецькій області.

На даний час розслідування справи триває, виконуються слідчі дії, спрямовані на повне, об’єктивне та всебічне з’ясування обставин незаконного притягнення Світлани Зайцевої до кримінальної відповідальності. За вказівкою Генерального прокурора кримінальну справу передано для подальшого розслідування до Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.

Перевіркою обставин щодо захворювання потерпілої на туберкульоз встановлено, що у день поміщення її до слідчого ізолятора, лікарями медичної частини було проведено огляд і флюорографічне обстеження, якими виявлено та діагностовано захворювання на туберкульоз, у зв’язку з чим її було направлено в окрему камеру для таких хворих ув’язнених жінок.

За час перебування під вартою Світлані Зайцевій надавалось адекватне лікування лікарськими засобами і після звільнення встановлено диспансерний облік як хворій, що пройшла основний курс протитуберкульозного лікування, але унаслідок захворювання на туберкульоз та інших ускладнень вона померла.

За висновками судово-медичних експертиз, Світлана Зайцева хворіла на хронічний туберкульоз обох легенів. Захворювання виникло у неї до арешту та взяття під варту.

Світлана Зайцева з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди та компенсації завданих моральних страждань унаслідок незаконного засудження до правоохоронних органів чи до суду не зверталася.

Водночас, у листопаді 2006 року до суду звернувся представник матері померлої з позовами в інтересах її та дітей Зайцевої С.Л. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із рішенням районного суду м. Донецька у листопаді 2007 року позов задоволено частково. На підставі норм Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» стягнуто з державного бюджету на користь матері померлої відшкодування за спричинену матеріальну та моральну шкоду у сумі 525 тис. грн., на користь трьох неповнолітніх дітей Світлани Зайцевої відшкодовано за спричинену моральну шкоду - 500 тис. грн. кожному.

За неналежну організацію і участь у розгляді цієї справи в суді заступнику прокурора області та начальнику відділу наказом прокурора Донецької області оголошено догани”.

Анджей Януарійович Вишинський - ахітектор ГПУ

Змість післямови. Ми вже раніше повідомляли про доручення Президента та про цей типовий злочин сталінської системи правоохоронних органів.

Ми, чомусь, не мали суніву, що ГПУ обмежиться формальною відпискою. Бо така вже традиція, кругової поруки, яка міцно пустила коріння в цьому інструменті старої тоталітарної влади, дбайливо створеному відомими “конструкторами”: Вишинським, Менжинським, Іегудою, Єжовим, Берією. Органу, який, разом із МВС, досі зберегає заповідну недоторканність для реформаторів. Бо про реформу правоохоронних органів, в Україні виключно базікають політикани, проте, ніяких реальних дій ніхто й не намагається розпочати.

А відтак, про яке правосуддя може йтися, якщо він, цей самий орган влади, колись слугував знаряддям реалізації тотальних репресій, геноциду, включаючи Голодомори? Хіба цей самий інструмент влади може слугувати демократії та правосуддю? Якби це було можливим, у ФРН й досі б функціонцували Гестапо та СД. Чи ми не праві?

А тепер по суті інформації ГПУ, яка, нібито, виконала доручення Президента.

Щодо вбивства Вторнікова, за яке Зайцеву позбавили волі, що коштувало їй життя. Як виявилося, вона опинилася не у тому місці і не в той час. Тобто побачила труп і впізнала в ньому хлопця, із яким колись вчилася в одній школі, у паралельних класах.

Для міліціянтів та прокурорів цього було цілком достатнім, щоб "списати" на неї вбивство чоловіка, який фізично був значно міцніший за неї. І, як виявилося, слідство здійснювалося за системою Вишинського, де головним доказом є свідчення підозрюваного(звинуваченого). І, навіть суддя держави Україна - також судив за цією ж системою.

Ми називаємо і ім'я сучасного послідовника Вишинського. Це - слідчий прокуратури Центрально-міського району м. Макеєвки Генадій Овчаров. Він - справжній взірець для інших співробітників ГПУ, бо за фальсифікацію кримінальної справи не отримав навіть догани. Більш того, Овчаров отримав підвищення і зараз працює пімічником прокурора м. Харцизська. Доганою відбувся прокурор району Владислав Слабкін. До речі слова: “на даний час його звільнено з органів прокуратури” у офіційному звіті громадськості від ГПУ, насправді означають, що прокурора із пошаною відправили на заслужений відпочинок.

А кримінальну справу проти міліціянтів, які на доручення слідчого Овчарова “перевищили владу”, розслідує та ж сама района прокуратура, яка й давла їм оте доручення. Зрозуміло, що розслідує “об'єктивно та всебічно”, як і належить згдно із КПК.

ГПУ повідомила нам, народу, що нібито не вдалося встановити фактів тортур щодо підозрюваної Зайцевої. Даємо “наколку”. Колеги-журналісти із видання “Донєцкіє новості” встановили, що Зайцеву з-за численних побоїв відмовлялися приймати у СІЗО, про що: або маються докуменети, або, безперечно, легко можна встановити свідків. Зрозуміло, якби б було бажання.

Проте, саме бажання, у відписці ГПУ, нам помітити й не вдалося. Відтак, ми певні - вередюківщина й надалі процвітатиме. І буде це доти, доки не буде в Україні справжньої системи правоохоронних органв, а не машини ламання кісток імені Сталіна.