Українське державне керівництво має адекватно відповісти на погрози Росії

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Відверті погрози агресії щодо України із боку керівників Росії викликали обурення серед парламентарів. Проте, на рівні вищого державного керівництва - повна мовчанка, якщо не сказати більше. А підстав для гідної відповіді - вже аж занадто.

"Звістка, яка тільки-но прозвучала у цій залі про заяви керівника Генштабу Російської Федерації, стурбувала не тільки депутатів, але й усіх українців", - сказав у виступі з парламентської трибуни народний депутат від фракції НУ-НС, член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Стойко.

"Нагадаємо: Путін говорив про ракети, які будуть націлені на Україну, пізніше Лавров говорив, що Україна не є державою і Росія не допустить її вступ до НАТО. Далі були претензії територіальні - мовляв, Україна взагалі не є державою, сьогодні дійшло до того, що Україні погрожує керівник Генштабу. Тому я звертаюся до всіх депутатів, незалежно від кольору їхніх прапорів. Шановні колеги, це вже не слова Затуліна чи Жириновського - ми повинні розуміти, що за цими словами можуть наступити дії", - наголосив Стойко.

"Нам не треба чекати рішень Комітетів - ми повинні говорити про український національний інтерес, про захист наших кордонів. Кілька років тому уже був прецедент із островом Тузла. Тепер вони піддають сумніву нашу територіальну цілісність і залякують своїма ракетами", - відзначив депутат.

"Сьогодні нависла загроза над нашою державою. І я закликаю усіх свідомих українців до єднання. Я впевнений, що після цих заяв не 50, а 70-90% людей бажатимуть вступити до НАТО. Тому треба не сперечатися, а єднатися, бо Україна сьогодні справді в небезпеці", - сказав Іван Стойко.

"Інформація, яка сьогодні оприлюднена у сесійній залі, без сумніву не може не турбувати кожного свідомого громадяннина української держави. Останнім часом активність України у намірах долучитися до ПДЧ, до НАТО викликала страшну, шалену, божевільну істерію як всередині України, так і за її межами. Синхронність позицій Москви, її агентури у сесійній залі і поза нею говорять про широкомасштабну змову агресорів з метою знищення української держави, аби не випустити її з рук московського новітнього імперіалізму", - сказав із парламентської трибуни народний депутат від фракції НУ-НС Ярослав Кендзьор.

"Ми спостерігаємо з боку нашого стратегічного партнера - Російської Федерації – постійні територіальні претензії, безпардонне втручання у внутрішні справи України, "рекомендації", якою мовою ми маємо розмовляти, як ми маємо оцінювати Голодомор.
Агресивність Москви і їхньої п’ятої колони в Україні засвідчується ще таким фактом: за 17 років нашої незалежності на східному кордоні досі жодного метра не демарковано! Бо Російська Федерація під усілякими приводами уникає визнати державний кордон України, тому що вона все ще мріє взяти Україну свої ведмежі обійми й зробити своєю західною губернією", - наголосив Ярослав Кендзьор.

"Фарисейська частина Верховної Ради, яка опікується тим, щоб Україна не потрапила в "агресивний блок", сама вже давно у НАТО: вони їдуть лікуватися у натівські лікарні, гріють свої черева на натівських пляжах, їздять на натівських мерседесах, навчають дітей у натівських школах, скуповують нерухомість у натівських державах", - сказав Ярослав Кендзьор.

Замість післямови. На наше тверде переконання, заяви керівників РФ щодо "форм і методів" впливу на Україну вже не залишають жодних сумнівів: біля нашого кордону стоїть агресор, який не приховує своїх намірів.

Ми впевнені, що приєднання до ПДЧ в НАТО - це тільки привід. Насправді ж Москва ніколи не була не тільки партнером, а й хоча б порядним сусідом. Це наочно показує уся новітня історія української державності.

Це наочно ілюструє антиукраїнська істерія, розв'язана російським керівництвом у власній країні, яка триває не один рік поспіль.

І, м'яко кажучи, ми здивовані позицією вищого державного керівництва, яке меншувато мовчить. Хоча, якби керівники України насправді, а не на словах, відстоювали вибір і інтереси українського народу то: щонайменше вже було б звернення у Раду Безпеки ООН; щонайменше, був би офіційний запит МЗС до урядів країн-гарантів державного суверенітету та територіальної цілісності України щодо фактичної відмови Росії від гарантій, наданих в обмін на ядерне роззброєння України; щонайменше, вже було б відповідне звернення до міжнародного співтовариства про поновлення ядерного статусу України у зв'язку із очевидними намірами агресії із боку ядерної Росії; щонайменше, вже б було подано офіційне попередження РФ про неможливіть подальшого перебування ЧФ РФ на території України, як військового формування держави, яка загрожує військовою агресією; щонайменше, було б офіційне звернення в ОБСЄ щодо погроз Росії тощо. Однак, всього того - немає й не відомо, чи буде.

Ми вже мовчимо, про те, що державні органи, які б повинні за законом здійснювати захист державної безпеки, аж ніяк не реагують на неприховані і організовані дії маріонеткових огранізацій, які діють в інтересах агресивного сусіда, при чому, навіть у Москві не приховують, що це - проплачене замовлення.

А відтак виникає питання: чи пам'ятають державні очільники текст Присяги, яку вони давали народові, вступаючи на високі посади?