Президент Ющенко вимагає боротися із корупцією, а не балакати

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Президет України Віктор Ющенко вважає ситуацію у протидії корупції загрозловою для держави.

«Ситуація, що склалася в сфері протидії корупції в Україні, нині є загрозливою і суперечливою», – сказав Президент України Віктор Ющенко, характеризуючи антикорупційну державну політику під час наради з питань боротьби з корупцією.

Глава держави акцентував відсутність консолідованих і послідовних антикорупційних кроків, недостатню нормативно-правову та інституційну базу для ефективності такої політики. За оцінкою Президента, проблема корупції становить виклик національній безпеці України. За його словами, надзвичайні масштаби корупції в Україні засвідчені міжнародними організаціями і експертними дослідженнями.

«За оцінками впливових міжнародних організацій, Україна нині знаходиться серед найбільш корумпованих держав, у яких корупція має загально національний системний характер і справляє визначальний вплив на українську політику, економіку та інші сфери суспільного життя», – сказав Президент.

Зокрема, індекс сприйняття корупції в Україні за 2007 рік склав 2,7 бала, в результаті чого країна посіла 118 місце в рейтингу «Трансперенсі Інтернешнл» (ТІ). Цей показник для нашої країни є традиційно низьким.

За оцінками Київського міжнародного інституту соціології, презентованими ще у травні 2007 року, громадяни України вважають найбільш корумпованими сфери медичних послуг та вищої освіти, міліцію, податкові та митні органи. За даними «Трансперенсі Інтернешнл», основними сферами поширення корупції є видача ліцензій та дозволів, оподаткування та митні процедури. Найбільш корумпованими також названо міліцію, прокуратуру, податкові органи, суди, медицину, освіту, а також парламент і політичні партії.

Наявність загрозливих тенденцій у цих сферах підтверджується результатами моніторингу України з боку Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Стамбульського антикорупційного плану дій. «Важко назвати сферу, де немає корупції», – підсумував Глава держави.

Президент особливо наголосив на небезпечності політичної корупції, яка, зокрема, стала причиною парламентської кризи 2007 року.

«Корупція ще більше прийшла у парламент, вона квітне як у парламенті , так і в політичних процесах поза парламентом», – сказав він, назвавши, як приклад, практику продажу місць у списках партій і блоків на місцевому та загальнонаціональному рівнях. У цьому контексті Глава держави виступив за скасування депутатської недоторканності, яка, як імунітет від юридичної відповідальності, сприяє поширенню корупції.

Віктор Ющенко назвав негативні наслідки, які тягне за собою політична корупція.

«Корупційні прояви у вищих політичних колах провокують корупцію у сферах економіки, державного управління та правосуддя». Зокрема, корупція перешкоджає реформуванню економіки та притоку інвестицій, розвитку середнього та малого підприємництва. Коментуючи економічні ефекти корупції, Президент вказав не недопустимість такої практики, коли через залученість державних службовців і суддів до корупційних схем здійснюються рейдерські захоплення підприємств.

«Такі акції втілюються через корупційні схеми за участю реєстраторів, працівників виконавчої служби, окремих суддів, прокурорів, працівників контролюючих і правоохоронних органів. Без державного службовця рейдерство неможливе», – констатував Віктор Ющенко, вказавши на пасивну реакцію на такі факти з боку правоохоронних органів. (У 2007 році за фактами протиправного захоплення підприємств порушено і розслідуються 6 кримінальних справ).

За словами Президента, корупція має такий соціальний аспект, як зростання бідності: корупція сприяє перетіканню ресурсів, зокрема бюджетних, на рахунки корумпованих осіб або груп. Поглиблюється соціальна нерівність громадян, збільшується соціальна напруга в суспільстві.

До основних причин поширення корупції Президент відніс недостатню зрілість державних та демократичних інститутів, атмосферу терпимості до проявів корупції. Недосконалим і застарілим є українське законодавство, яке передбачає лише адміністративну відповідальність за корупційні дії. «Читаючи цей закон, можна сказати, що в Україні влада не має наміру боротися з корупцією», – сказав Президент щодо Закону «Про боротьбу з корупцією».

Він зазначив, що за час чинності цього Закону з 1995 року до жовтня 2006 року не тільки не було прийнято жодного нового антикорупційного закону, а й не було внесено будь-яких суттєвих змін до законодавства України, які спрямовувалися б на протидію корупції. Національне законодавство до цього часу не приведено у відповідність до міжнародних конвенцій з протидії корупції. При тому, що Україна є учасницею Кримінальної Конвенції Ради Європи проти корупції та Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції (Резолюція ООН від 31 жовтня 2003 р.). Ці документи встановлюють зобов'язання для країн розробляти та запроваджувати різноманітні запобіжні заходи, криміналізувати корупцію, розширити застосування оперативно-розшукових заходів.

З причин зволікання з прийняттям законів, запропонованих Президентом України, залишаються невиконаними міжнародні зобов'язання України щодо встановлення кримінальної відповідальності за корупцію для юридичних осіб, хабарництво осіб приватного сектора тощо. Не було внесено змін до законодавства щодо притягнення до відповідальності за корупцію осіб, захищених імунітетом. Нагальною проблемою залишається удосконалення визначення поняття «корупції» з урахуванням міжнародних стандартів.

Президент також вказав на недостатню ефективність зусиль уряду у боротьбі з корупцією, який у цій політиці грунтується на плані виконання Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності».

Аналізуючи причини слабкої антикорупційної політики, Президент також вказав на недоліки у роботі правоохоронних органів, уповноважених на боротьбу з корупцією і відсутність єдиного координаційного центру проведення такої політики та її моніторингу.

«Я звертаюся до МВС, Служби безпеки, Генеральної прокуратури – ми повинні найближчі три тижні присвятити формуванню найефективнішого за історію України плану боротьби з корупцією», – закликав Президент учасників наради.

Він анонсував Указ, яким створено Міжвідомчу робочу групу з питань розробки заходів протидії корупції з метою координації такої політики. Співголовами нового органу Президент призначив Генерального прокурора Олександра Медведька та в.о. голови Служби безпеки Валентина Наливайченка. За вимогою Президента, перше засідання цей робочий орган має провести у тижневий строк.

Окрім того, Віктор Ющенко закликав максимально підтримати закон, на підставі якого буде створено Національне бюро розслідувань – орган, уповноважений вести боротьбу з корупцією на найвищих рівнях влади.