Чим дитя не тішилося... Гарант гендлює Указами

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Сьогодні Президент Ющенко провів безпрецедентне маніпулювання Указами. Тепер казати про чесні вибори - все одно, шо оповідати найкоротший анегдот.

Президент України Віктор Ющенко скасував свій Указ про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва.

Про це йдеться в Указі Президента, розміщеному на його офіційному сайті.

“Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 13 жовтня 2008 року № 922 «Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України», – йдеться в указі № 940 від 17 жовтня.

Також Юшенко постановив “відновити дію абзацу двадцять сьомого статті 1 Указу Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» та відповідних позицій додатків № 1 і № 3 до зазначеного Указу в редакції, що діяла до внесення змін Указом Президента України від 13 жовтня 2008 року № 922”.

Cьогодні, ж Центральний окружний адміністративний суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду Києва, якою було зупинено дію указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VI скликання та призначення позачергових виборів.

Про це повідомили у прес-службі глави держави з посиланням на інформацію керівника Служби з представництва в судах України інтересів Президента Руслана Кирилюка.

Таким чином, перешкод для проведення позачергових виборів не існує, підкреслив він.

Сьогодні ж Президент України Віктор Ющенко знову ліквідував Окружний адміністративний суд Києва і створив замість нього Центральний та Лівобережний окружні адміністративні суди Києва.

Про це йдеться в Указі Президента, опублікованому на його офіційному сайті.

Ці суди створюються з 17 жовтня, при цьому склад Центрального суду встановлено у кількості 33 суддів, а Лівобережного – 26 суддів.

Відповідно до Указу, підвідомчими Центральному суду є Голосіївський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом`янський, Шевченківський райони Києва, а Лівобережному – Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський райони столиці.

Цим же Указом Президент з 1 березня 2009 року створив Вінницький апеляційний адміністративний суд у кількості 42 суддів та Житомирський апеляційний адміністративний суд у кількості 38 суддів. При цьому підвідомчими Вінницькому апеляційному суду визначено Вінницьку, Хмельницьку, Черкаську, Чернівецьку області, а Житомирському апеляційному – Волинську, Житомирську, Рівненську області.

Ющенко доручив Кабінету міністрів передбачити під час доопрацювання законопроекту про державний бюджет України на 2009 рік витрати, пов`язані з утворенням Вінницького та Житомирського апеляційних адміністративних судів.

Також Президент доручив головам Вінницької та Житомирської обласних державних адміністрацій ужити невідкладних заходів щодо забезпечення апеляційних адміністративних судів службовими приміщеннями.

Ющенко доручив запропонувати голові Вищого адміністративного суду України внести подання щодо переведення суддів з окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, на роботу до Центрального та Лівобережного окружних адміністративних судів міста Києва, а також забезпечити здійснення інших заходів, що випливають із цього Указу, в тому числі передачу справ, які знаходяться у провадженні судом, що ліквідується.

Від “Аратти”: як ми наочно побачили, ні про яку порядність (принаймні, хоч зовнішню) - не йдеться. Нині стався прецедент, який, як на нас, повністю показав справжнє обличчя Банкової.

Наперсточна гра із Указами, як на наш хлопський розум, переконливо і повністю доводить: купка самозваних чиновників намагається за будь-що поставити на коліна цілу націю. І в даному випадку, ми вважаємо за хворобливе марення казати щось про чесні вибори. Такі маніпуляції свідчать лише про одне - ми, виборці, у цьому ганебному дійстві, можемо бути хіба що статистами. Якщо мовчки все те спостерегатимемо.

А можемо, так само, показати, хто в державі є справжня влада.

Рішення за кожним із нас і за всіма нами разом. Бо разом нас багато і нас - не подолати! Не забули?