Українці - одна з найбільш політизованих націй, але пасивні і без власної громадянської позиції. Так кажуть соціологи

Автор/джерело -  © УНІАН

Українці є однією з найбільш політизованих націй. До такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, опрацювавши результати всеукраїнського соціологічного дослідження «ЗМІ та свобода слова», проведеного в рамках програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни».

Українці не мають власної громадянської позиції?

Результати дослідження свідчать, що суспільно-політичним життям активно цікавляться 71,2% українців. При цьому найбільший інтерес наших співвітчизників викликають саме політичні новини. Відповідаючи на запитання, які загальноукраїнські новини цікавлять респондентів (на це питання можна було вказати кілька варіантів відповіді), 57,7% назвали політичні, 49,6% - економічні, 40,1% - соціальні новини, не цікавляться загальноукраїнськими новинами лише 2,4% опитаних. Саме з метою дізнатися про останні новини 66,5% наших співвітчизників купують або передплачують газети, і 67,3% - дивляться телевізор.

Щодо джерел отримання інформації, то щодня дивляться телевізор 80,4% українців, мережею Інтернет сьогодні користується кожен третій громадянин (30,3%), в той час як мобільний телефон мають чотири з п’яти наших співвітчизники (77%).

Найбільшу довіру серед опитаних викликає центральне телебачення, йому довіряють 52,3% опитаних і не довіряють 25,1%; рейтинг довіри до місцевого телебачення сягає 41,2%, недовіри – 29,1%; приблизно однаковий ступінь довіри до радіо (38,8% - довіряють, 26,2% - не довіряють), загальноукраїнської преси (38,7% - довіряють і 29,8% - не довіряють) та місцевої преси (35,2% - довіряють і 29,6% - не довіряють). Інтернет-ЗМІ, як джерелу інформації довіряють поки що лише 20,1% опитаних (20,2% - не довіряють, а 59,8% важко відповісти на це запитання).

Відповідаючи на запитання про телеканали, на яких наші співвітчизники переглядають новини, обираючи по декілька варіантів, приблизно половина респондентів вказали «Інтер» («Подробиці») – 51,7% та «1+1» (ТСН) – 51,5%; 21,5% назвали ICTV («Факти»), 16,8% - УТ-1 («Новини»), 13,7% - СТБ («Вікна-новини»), 13,7% – «5 канал» («Час новин»), 11% - ТРК «Україна» («События»), 8,5% - «Новий» («Репортер»), 3,1% - «Тоніс» (24 години).

В той час, як інтерес до політичних новин є досить високим, більшість українців не сприймають політичну рекламу (61,1% ставляться до неї негативно і лише 7,1% - позитивно), трохи лояльнішими наші співвітчизники є до соціальної реклами (45,5% ставляться до неї негативно і 17,7% - позитивно) та реклами товарів і послуг (55,2% - негативно і 11,5% - позитивно). 69,8% опитаних перемикають канал, коли передачу перериває рекламний блок, і лише 22,7% продовжують перегляд телеканалу.

На думку експертів Інституту Горшеніна, результати дослідження свідчать про те, що українці активно стежать за політикою, але продовжують сприймати її абстрактно, не усвідомлюючи можливості свого впливу на суспільні процеси і залишаючись пасивними споглядачами з майже відсутньою громадянською позицією.

Від “Аратти”: Незважаючи на всі соціологічні дослідження, українці здатні в критичний для себе і для держави момент зґуртуватися і проявити жорстку громадянську позицію, чого більш за все боїться наша провладна "псевдоеліта". Пригадали листопад-грудень 2004 року? То про яке "неусвідомлення можливості свого впливу на суспільні процеси" може йти мова? Соціологи ніяк не можуть навчитися врахувати менталітет нашої нації, - а історія наводить достатньо фактів масового проявлення громадянської позиції, - від коліївщини і до Майдану.

Всеукраїнське соціологічне дослідження «ЗМІ та свобода слова» було проведене Інститутом Горшеніна в рамках програми досліджень 2008 року «Проект країни» з 20 жовтня по 3 листопада 2008 року в 129 населених пунктах України (63 міста і 66 сіл). Всього, згідно з маршрутною вибіркою, з врахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2004 респонденти, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Квотами у виборці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому проживає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,4%.