Парламент заборонив банкам односторонню зміну договірних умов

Автор/джерело -  © УНІАН-Аратта Україна

Тільки позичальникам від того не полегшає, бо закони, як відомо, зворотньої сили не мають.

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку)».

«За» проголосувало 239 із 355 народних депутатів, зареєстрованих у сесійному залі.

Законом передбачено внести зміни до Цивільного кодексу і Закону «Про банки і банківську діяльність», якими забороняється банкам змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, щодо збільшення розміру процентної ставки за кредитними договорами або зменшення її розміру за договорами банківського вкладу.

У законі передбачено «визнати нікчемними» положення договорів, якими закріплюється право банку в односторонньому порядку переглядати умови цих договорів.

Водночас парламент не підтримав прикінцеві положення закону, якими передбачалося, що правила даного закону застосовуються і до договорів банківського вкладу та кредитних договорів, що були укладені до набрання чинності проголосованим сьогодні законом.

Від “Аратти”: власне, сама поява у договорах права кредитора на одностороннє визначення (зміну) умов - суто український нонсенс, який із самого початку підкреслює нерівноправ'я сторін, що само по собі вже має ознаки порушення принципу рівноправ'я, гарантованого Конституцією.

Як правило, будь-який договір укладається за обопільною згодою сторін, яка досягається шляхом переговорів. Отже, громадянинові потрібно бути уважним, та не поспіщати ставити свій підпис під подібними угодами, а спочатку отримати консультацію фахівця.

Втім, незалежно від наявності цього закону, у державі є посадова особа - Президент, який має виключне право: захищаючи конституційні права громадян, тобто, виконуючи свої посадові обов'язки, він повинен, у цьому випадку, звернутися у Конституційний Суд щодо масового порушення конституційного принципу у договорах банківських установ.

Якщо КС визнає неконституційність - зазначені пункти одразу ж стають нікчемними.

Проте, що так станеться, ми й не сподіваємося.