Результати наукових досліджень доводять істиність відомого виразу “Релігія - це опіум народу”

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Група канадських психологів встановила, що віруючі люди справляються з розв’язанням завдань краще, ніж атеїсти. Це можна пояснити великим рівнем стресу у невіруючих.

У своїй роботі психологи використовують безліч різних тестів, серед яких відомі тести Роршаха, Люшера, IQ і т.д. Активно використовується і так званий Струп-тест, розроблений ще в 1935 році психологом Джоном Рідлі Струпом.

При використанні цього тесту випробовуваним пред'являють "для упізнання" декілька десятків слів, надрукованих однаковим шрифтом, але різного кольору. Випробовуваний повинен всього лише назвати цей колір, але родзинка тесту полягає в тому, що слова - то є назви кольорів спектру. Причому колір слова не співпадає з його значенням - наприклад, слово "червоний" може бути надруковане синім кольором, а слово "зелений" - жовтим. Нічого дивного в тому, що випробовувані мимоволі прочитують слово і дають хибну відповідь. За кількістю цих хибних відповідей можна визначати рівень здатності людини реагувати на "підставу" і вмінні зосередитися на умовах завдання.

Група доктора Майкла Інцліхта з Торонтського університету (Канада) піддала випробуванню Струп-тестом дві групи студентів, в одній з яких всі добровольці були віруючими (скоріше, християнами), а добровольці іншої групи заявили про себе як про атеїстів. Результати проходження тесту виявилися досить несподіваними - віруючі показали значно вищий відсоток правильних відповідей. При тестуванні вимірювалася також активність тієї частини кори головного мозку випробовуваних, яка відповідає за "критику" у разі неправильної відповіді, і психологи змогли пояснити відмінності в результатах віруючих і безбожників.

Психологи вважають, що віра чинить благотворну дію на віруючого, який в результаті випробовує набагато менший стрес, менше турбується і не переживає при здійсненні помилок. "У голові віруючого тривожний дзвінок звучить тихіше", - говорить Майкл Інцліхт і згадує знаменитий вираз Карла Маркса "Релігия - це опіум народу". Схоже, говорить доктор психології, що його результати підтверджують цю формулу на психосоматичному рівні.

Втім, він також відзначає, і це перше, що приходить на думку атеїстові, - безтурботність, яку демонструють віруючі, може викликати небажання виправляти помилки, які все одно здійснюватиме навіть найправовірніший християнин.

За матеріалами “Ізвєстія-Наука”