Чи є українська влада в АР Крим або демократія за версією Партії регіонів

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Як показує життя, свобода слова, якою так полюбляє нахвалятися, як власним досягненням, Президент України Віктор Ющенко, не розповсюджується на територію окремого українського регіону - АР Крим.

До Міжнародного дня захисту журналістів, який традиційно відзначався 3 травня, в Сімферополі презентували «Білу книгу кримської журналістики» за 2008 рік. Цей щорічник уже увосьме видає Комітет з моніторингу свободи преси в Криму.

У «Білій книзі» зібрані матеріали, документи і думки експертів про стан свободи слова, свободи преси в Автономній Республіці Крим у 2008 році. Як заявили його укладачі з Комітету з моніторингу свободи преси в Криму, перед кримськими журналістами торік стояли ті ж виклики перехідного суспільства, що й у минулі роки. Тут описані кілька десятків випадків тиску, погроз, нападів, цензури, судового переслідування кримських журналістів і мас-медіа з боку влади, політиків і криміналітету.

Укладачі «Білої книги» відзначили, що, хоча стан свободи слова в АРК значно змінився після 2004 року у кращий бік, усе ж, останнім часом прогрес змінився на зворотній процес і в Криму спостерігаються тенденції до серйозного обмеження рівня демократичних свобод, в тому числі – для мас-медіа. Зокрема, у збірнику мовиться, що Комітет з моніторингу свободи преси в Криму отримував багато інформації про існування цензури в кримських ЗМІ. Однак, ці факти, як і у попередні роки, найважче піддавалися фіксації, оскільки журналісти, побоюючись втратити роботу, відмовлялися офіційно про це свідчити. За неофіційними ж даними, цензура як система владного контролю у різній мірі зберігалася практично в усіх державних і комунальних засобах масової інформації Криму та багатьох незалежних виданнях.

Нападів не поменшало, а правоохоронці мовчать

Другою гострою проблемою називається збереження тенденції фізичного тиску на журналістів з політичних мотивів і фізичного перешкоджання їхній законній професійній діяльності, а також відсутність адекватної реакції на це з боку правоохоронних органів. Досі жоден подібний злочин до кінця не розслідуваний, а зловмисники не покарані.

Зокрема, можна згадати спробу підпалу будинку головного редактора газети «1 Кримская» Лілі Буджурової 1 березня 2006 року, зрив прес-конференції, перешкоджання професійній діяльності журналіста видання «Медіа-Крим» Яна Сініцина 28 вересня 2007 року, силове перешкоджання професійній діяльності журналістів ТРК «Чорноморська» на залізничному вокзалі м.Сімферополя, 30 березня 2007 року.

А ще резонансні випадки, які потрапили до «Білої книги» за 2008 рік. Зокрема, це напад на редактора і видавця алуштинської газети «Свобода слова» Василя Фоменка, що стався в ніч на 29 лютого 2008 року, коли двоє невідомих у масках увірвалися до нього в будинок в смт Малий Маяк (за цією ж адресою зареєстрована редакція газети), журналіст під час нападу одержав травми – у нього була розбита голова і травмована печінка.

Інший безпрецедентний випадок – зрив телепрограми «Зелений коридор» ДТРК «Крим» із силовим перешкоджанням професійній діяльності журналістів, що сталося 21 серпня 2008 року. За останнім фактом Прокуратура АРК порушила кримінальну справу за статтею 171 Кримінального Кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Однак досі результати розслідування залишаються невідомими. Тож, як зазначається у «Білій книзі», безкарність зловмисників, які перешкоджають законній професійній діяльності журналістів, розв’язує їм руки.

Влада залишається закритою

І третьою перешкодою, з якою найчастіше торік зіштовхувалися кримські журналісти, експерти назвали все більше зростання закритості влади. Спроби обмежити можливості професійної діяльності журналістів у Криму в 2008, як і в попередніх роках, продовжувалися і залишалися найбільш масовим порушенням права на вільний збір інформації в автономії. Скарги про відмови в наданні інформації з боку посадовців кримської влади і місцевого самоврядування протягом року надходили від журналістів цілої низки мас-медіа. Багато кримських журналістів скаржилися, що з боку республіканської влади встановлена негласна заборона на передачу інформації багатьом опозиційним мас-медіа.

Цього разу виданню «Білої книги кримської журналістики» посприяли Фонд розвитку українських ЗМІ при Посольстві США в Україні (Київ) і Фонд «Транзишнз/Зміни» при Міністерстві закордонних справ Чеської Республіки. В Комітеті з моніторингу свободи преси в Криму повідомили, що зараз триває збір інформації про стан свободи преси в автономії та дотримання прав кримських журналістів для наступного щорічника «Біла книга кримської журналістики».

Від “Аратти”: нас, як журналістів, як громадян України, м'яко кажучи, непокоїть злочинна бездіяльність української державної влади на території АР Крим.

Складається враження, що українські громадяни, які мешкають на цій території, практично позбавлені прав і свобод, які гарантовані Конституцією України, нібито вони живуть не в нашій державі, а в якомусь місцевому каганаті, де правлять свої закони: закони місцевих князьків. При тому, котрий рік, київська влада, замість наведення порядку та відновлення законності, шукає із ними, князьками, якихось гнилих компромісів, що більше нагадує "розводи по понятіям".

Але найбільше занепокоює інше: на території АР Крим абсолютна влада належить Партії регіонів, яка так завзято повторюючи настанови московських суфлерів, виставляє себе, як рятівну панацею від "бардаку померанчевої влади". Наразі, на прикладі Криму, ми можемо наочно переконатися, які ж права та свобди запропонують нам "рятівники", у разі, якщо їм вдасться повернутися у владні кабінети у Києві.

При тому, судячи із економічного стану АР Крим, ніяких натяків на антикризові прориви у реальному житті нам чекати не варто. Хіба що спостерегати, як зростиме добробут окремо взятих януковичів та азарових. Мовчки спостерегати, бо тоді, за слово, яке не сподобається тій владі - відриватимуть голови разом із язиками. Як це було у недалекому минулому. Із журналістом Георгієм Гонгадзе.

Ви хочете бути бидлом біля холопського стійла? Подумайте про це добре, перед тим, як вірити лохотронам.