Померла Народна артистка СРСР Людмила Зикіна

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Народна артистка СРСР Людмила Зикіна померла в середу, 1 липня, від зупинки серця.

Людмила Зикіна на святкуванні свого ювілея в 2009 році. Фото - AFP.

Лише 10 червня всенародно улюблена співачка святкувала свій 80-річний ювілей і приймала привітання. Кілька днів тому вона перенесла інфаркт, а 1 kbgyz її серце зупинилося.

Голос Зикіної став символом Росії та зробив відомими і всенародно улюбленими багато пісень - “Река Волга”, “Оренбургский пуховый платок”, “На побывку едет” тощо.

У репертуарі співачки - понад 2 тисяч російських народних пісень, творів сучасних композиторів, а також російські романси.

Загальний тираж платівок Зикіної перевищив 6 мільйонів примірників.

12 червня вона повинна була розпочати свій останній грандіозний гастрольний тур по всій Росії - двомісячне турне. Перший концерт було намічено у Владивостоку, а потім мали бути Хабаровськ, Улан-Уде, Іркутськ, Новосибірськ, Омськ, Катеринбург, Челябінськ, Самара, Саратов, Чебоксари, Уфа, Казань, Саранськ, Оренбург і багато інших міст. Вона повинна була виступати зі своїм ансамблем "Росія", який заснувала ще в 1968 році.

У цій поїздці співачку мав супроводжувати її лікар Володимир Констянтинов. Раніше Зикіна заявляла журналістам: "Він тричі врятував мене". Цього разу врятувати співачку не вдалося. Як заявив сьогодні Констянтинов, після важкого інфаркту співачку було госпіталізовано до реанімації 83-ої міської лікарні, "лікарі до останнього боролися за її життя, але, на жаль, сьогодні вранці її не стало".

До 80-річчя Зикіної вийшла автобіографічна книга "Я люблю Вас", в якій зібрано листи, адресовані співачці. "Коли мені читали її, я плакала, тому що в цій книзі розказано про все моє життя, творчість і друзів. Я всіх згадую, але, на жаль, багато кого з них вже немає", - розповідала Зикіна.

Співачка збиралася випустити цього року антологію своїх музичних записів. Всього вона випустила близько 250 пісень, і ще більше у неї залишилося.

Зикіна "була, дійсно, народною артисткою, коханою всім народом", - сказала співачка, народна артистка СРСР Олена Образцова. "Вона передала душу народу у своїй пісні, її дуже любили завжди, - додала Образцова. - Я тужу всім серцем і всіма почуттями душі своєї".

Оперний співак Дмитро Хворостовський сказав, що "Зикіна пронесла через все своє життя дивовижну чистоту і любов до музики і звела російську фольклорну пісню на рівень надзвичайної висоти". На його думку, рішення Зикіної відправитися у великий ювілейний тур по Росії, було сміливим кроком. "Я подумав, що, мабуть, людина дуже добре почувається, зважившись у такому літньому віці на такий достатньо втомливий крок. А тут така звістка. Для мене, звичайно, це шок".

Зикіна народилася 10 червня 1929 року в Москві. У роки Великої Вітчизняної війни працювала токарем на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе. Після війни працювала санітаркою в підмосковному військовому госпіталі, потім швачкою у лікарні імені Кащенко. У 1947 році брала участь у Всеросійському конкурсі молодих виконавців, після якого було прийнята до Державного академічного російського народного хору ім. П'ятницького.

"Я найщасливіша людина, тому що у моєму житті було все", - говорила прославлена артистка. Своє творче "хрещення" вона отримала у воєнному 41-му році. "Тринадцятирічною дівчинкою поступивши на роботу токарем на Московський верстатобудівний завод імені Орджонікідзе, я тоді ночами чергувала у госпіталі, - згадувала Закіна. - Там моїми першими слухачами і стали поранені бійці, які лікувалися".

Вже після війни, у 1947 році, Зикіну прийняли за конкурсом до знаменитий Хор імені П'ятницького, куди на прослуховування вона пішла, заклавшись на морозиво.

У хорі П'ятницького не помилилися, голосові можливості молодої співачки виявилися унікальними - рідкісний, виблискуючий тембр, білий звук.

Наступним етапом творчого шляху була робота в хорі Всесоюзного радіо. А з 1960 року співачка почала виступати сольно.

З восьми прожитих десятиліть вона понад 60 років була вірна російській пісні, якою зуміла підкорити весь світ. За її власними підрахунками, вона об'їхала весь Радянський Союз не менше шести разів, побувала на гастролях у 92 країнах.

Їй аплодували такі великі політичні діячі, як Джавахарлал Неру і Індіра Ганді, Урхо Кекконен, Гамаль Абдель Насер, Шарль де Голль, Жорж Помпіду, Гельмут Коль і багато інших. Талантом Зикіної захоплювалися видатні представники світової культури - Чарлі Чаплін і Шарль Азнавур, Френк Синатра і Марк Крокував, Рокуел Кент і Ван Кліберн, співала вона і для четвірки Ліверпуля - легендарної групи Beatles.

Вона, людина, в арсеналі якої багато високих нагород, ніколи не вважала себе зіркою. "Коли говорять: Зикіна - велика співачка, я цього не розумію, я завжди просто прагнула працювати", - зазнпачала співачка. На пам'ять вона знала близько 2 тис пісень.

Зикіна була президентом Міжнародного суспільного добродійного фонду "в ім'я миру і людини". Сотні акцій милосердя, багато хто з яких йшов безпосередньо під патронажем Російської православної церкви, було здійснено цим Фондом.

Вона була членом президії Російського фонду культури, членом Комісії при президентові РФ з Державних премій в області літератури і мистецтва, членом Ради з культури і мистецтва при президентові РФ.

Зикіна - президент Академії культури Росії, президент регіонального благодійного суспільного Московського фонду миру. Вона також народна артистка СРСР (1973), Герой Соціалістичного Труда (1987), лауреат Ленінської премії (1970).

Зикіну було нагороджено орденами: "Знак Пошани" (1967), Леніна (1979), орденом "За заслуги перед Вітчизною" III (1997) і II ступені (1999), Почесною грамотою Уряду РФ; Почесною медаллю правління Фонду Миру (1976), медалями "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 гг." (1995) і "Ветеран праці", медаллю "850-річчя Москви" (1997); премією Святих рівноапостольного Кирила і Мефодія (1998); орденом Святого апостола Андрія Первозванного (2004).

У травні 1999 року було схвалено розпорядження уряду Російської Федерації про зарахування алмазу "Людмила Зикіна" масою 55,02 карата, який зберігається у Держфонді Росії, до Діамантового фонду Російської Федерації.