Виявлено новий фактор, що приводить до синдрому раптової смерті немовлят

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Більше половини випадків синдрому раптової смерті серед немовлят пов’язано з тим, що дитина спить на одному ліжку з дорослими.

Будь ласка, спілкуйтеся з дитиною як-небудь інакше...

Ситуація ускладнюється, якщо перед сном хтось з батьків вживав алкоголь або наркотики, пише Compulenta.ru.

Визначення «синдром раптової смерті немовлят» з'явилося в медичному словнику близько сорока років тому. Цей термін використовується для опису випадків смерті дітей у віці від двох до шести місяців, яким не можна знайти зрозумілого пояснення.

Вчені виділили лише кілька факторів, що підвищують ризик летального результату. Серед них - сон на животі, присутність м'яких предметів (зокрема подушки) в ліжечку, мати-курець та інше. Профілактика синдрому призвела до того, що за останні двадцять років кількість раптових смертей в усьому світі знизилося з 1 на 800 дітей до 1 на 2 000 випадків.

У той же час залишається дискусійним питання визначення і, відповідно, підрахунку випадків синдрому раптової смерті немовлят. Крім того, невідомо, як на все це впливає соціальне оточення дитини.

У спробі знайти нові відповіді Пітер Флемінг і його колеги з Лікарні Святого Михайла (Брістоль, Велика Британія) проаналізували 80 випадків раптової смерті на південному заході Англії, що мали місце в 2003-2006 роках. Потім Флемінг порівняв отримані результати з життям 82 немовлят, що народилися у бідних матерів-одинаків, що на додаток курять і у яких є інші діти, і 87 дітей з інших соціальних груп.

54% померлих немовлят спали разом з дорослими. Основну частину цих випадків можна пояснити парами алкоголю і наркотичних речовин, що видихається батьками. У двох інших групах з дітьми сплять лише 20% дорослих.

25% померлих дітей були сповитими. Кожен п'ятий спав на подушці. У контрольних групах ці показники набагато нижчі. Отже, фактор бідності не відіграє жодної ролі в синдромі раптової смерті немовлят

Результати дослідження опубліковані у виданні British Medical Journal.