Чи готова Полтава бути містом вшанування гетьмана Мазепи?

Автор/джерело -  © Олена Каганець, "Аратта-Україна"

8-10 вересня в Полтаві проходив IV Мазепа-фест, про який і не відала більшість полтавчан, особливо не дуже молодого віку. Дуже гарне зелене й уквітчане місто Полтава – дивне місто, місто контрастів.

Виступає рок-гурт "Н3"

Місто, яке стало жертвою інформаційної війни, прославляючи здобутки і перемоги ворогів України і українського народу, в якому вшановують російських тиранів – Петра І, Ульянова-Леніна, а місцева кондитерська фабрика випускає цукерки в коробках, на яких зображена Полтавська битва 1709 року.

Про Полтавську битву, що відбулася 27 липня 1709 року і яка була вирішальним моментом в Північній Російсько-Шведській війні, написано рядками з поеми Пушкіна на дні коробки. Там же процитовані слова Петра І, з якими він начебто звернувся до «переможців» і які повинні пам’ятати нащадки – тобто ми з вами.

Полтава – охайне і компактне місто, де поруч зі старими архітектурними спорудами сусідують численні сучасні магазинчики з банальними назвами типу «Авоська», «Гурман», «Леді». Місто, яке динамічно будується і претензиційно заявляє про себе як про духовну столицю України. Щит з гаслом «Полтава – духовний центр України» я побачила біля автовокзалу і вельми здивувалася такій зухвалості.

В неділю, 10 вересня, на Співочому полі, що внизу міського парку культури і відпочинку «Перемога», проходив заключний день Мазепа-фесту у вигляді концерту українських рок-виконавців, а в самому парку на літніх майданчиках кафе тим часом лунала примітивна російськомовна попса і заунивні зеківські пісні про ментів, етапи Льохи і Серьоги і про те, що «кушать хочется вору».

Біля входу в парк молодий чоловік у футболці з написом Vodka роздавав запрошення на Богатирські ігри, які мають пройти в Полтаві 16 вересня на стадіоні «Ворскла». Полтавські Богатирські ігри організовує Полтавський університет споживчої кооперації України, Полтавський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» і Полтавська обласна рада ФСТ «Спартак».

В парку культури гуляли подружні пари з дітьми, які не наважувалися йти на Співоче поле, очевидно, побоюючись молодих одягнених в чорне прихильників готичного стилю рок-музики, що сунули через парк на Співоче поле невеликими і великими гуртами. Вони розмалювали собі обличчя чорними зловісними знаками, обвели чорним очі і навіть губи пофарбували в чорне. При цьому переважаюча більшість «прихильників» готики й не догадувалась про існування такого напрямку в рок-музиці.

Як і варто було очікувати, майже всі відвідувачі концерту заливались пивом, багато молоді прийшли лише аби побачити своїх знайомих, як кажуть потусуватися, себе показати – на людей подивитися. Чотири з п’ятьох запитаних мною компаній не змогли відповісти, хто співає в даний момент на сцені – і це для мене було дивним, чому ж вони тоді тут сидять. Деякі компанії навіть порозкладали на лавках пляшки пива, якусь закуску – зробили такий собі «пікнік» під звуки виступаючих рок-команд.

Концерт розпочався зразу після 16 години з виступу Кременчуцької молодої рок-групи «Pins». В цей час зібралося ще дуже мало людей і вокалістка співала майже порожньому залу. Але ближче до 18 години в залі вже було повно людей, багато молодих людей скупчилися біля сцени та в проході — і почали танцювати. На виступі гурту «Файно», який співав досить гарні пісні, з’явився державний прапор України.

Між виступами гуртів слово надали панові Миколі Кульчинському, голові Полтавської «Просвіти», який прямолінійно закликав говорити українською, не зраджувати свого роду, своїх батьків-дідів, а також повідомив, що в Полтаві буде стояти пам’ятник Іванові Мазепі на початку каштанової алеї навпроти готелю «Київ». Залишилося хіба що гроші на нього зібрати. Він також звернувся до всіх, хто прийшов на концерт, кинути в скриньку грошей, скільки хто може, але до закінчення концерту цього так ніхто й не зробив.

Як повідомив пан Кульчинський, на проведення фестивалю дали гроші подружжя Боднаруків з Канади і київська мережа ресторанів «Два гуся».

Гаслами фестивалю були: «Слухаємо українське! Говоримо українською! З Україною в серці простуємо у віки!». Але на концерті третього дня я не побачила втілення одного з цих гасел в життя. Українською мало хто розмовляв. Майже ніхто. На мої питання, поставлені українською мовою, відповідали українською лише двоє з шести, а то й менше. Хоча по місту українську мову можна було почути, переважно в розмовах людей більш старшого покоління.

В суботу, 9 вересня, в Полтаві була дощова погода і, хоча десь до 17 години дощ скінчився, на Співоче поле прийшло дуже мало людей. Про це дуже пожалкував М. Кульчинський, тому що цей день фестивалю був Кобзарським днем – відбувся концерт кобзарів, які з’їхалися з усіх куточків України.

Відкрився фестиваль 8 вересня показом фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» та показом фільмів фестивалю «Відкрита ніч», а о 19.00 в обласному театрі ім. М.В.Гоголя пройшов вечір класичної музики «Франків вечір», присвячений 150-й річниці від дня народження Івана Франка.