«З Білої Церкви приїхало 150 маршруток «Богдан». Гроші обіцяли заплатити по дорозі назад - по 150 грн. кожному. Ми приїхали на один день», - розповіла журналістам жінка з накидкою ПР.
Дізнавшись, що за день перебування в наметах платять значно більше, журналісти видання вирішили записатися туди, але це їм не вдалося: охочих виявилося більше, ніж місць.
«Списки склали вранці, тож приходите завтра. Думаю, будемо тут до другого туру. Ми ще на Майдані ставитимемо намети. У наметовому містечку платять по 280 грн. А хто приходить мітингувати день, тим дають по 150 грн. Але якби не платили, я все одно приїхав би. Тут добре годують три рази на день: перше, друге, курку дають, мандарини», - розповів один з учасників.
Деякі люди приїхали з ідейних міркувань, але від грошей все одно не відмовляються.
«У мене був свій бізнес, його закрили. Хіба при цій владі можна нормально працювати? Я приїхав за ідею, а ось інші за гроші. Правда, я теж не відмовляюся, раз вже платять», - пояснив свої мотиви харків’янин Ігор.
Активісти стверджують, що в наметовому містечку заборонено грати в карти, доміно, нарди і розпивати спиртні напої.
Щасливі обличчя глибоко нещасних людей
Репортаж, показаний вчора на телеканалі СТБ і який ми «повторюємо» нижче, всім хороший, але окремі моменти все ж таки хочеться відзначити.
Це - щасливі обличчя глибоко нещасних людей.
Це - сита і доглянута фізіономія екс-нардепа від ПР Калашникова із зачіскою під шахрая Флетчера, - того самого Калашникова, який побив тележурналістів, а потім, з допомогою т.з. "поборніци свободи слова" Ганни Герман, встав на шлях виправлення.
Це - посилена охорона, що не дозволяє порушити безтурботну веселість «переможців» і що чітко виконує дане їй зверху вказівка: бидло повинне мовчати.
Це не Донецьк. І навіть не Пенза. І навіть не Київ.