Етнографи порадили, що класти у великодній кошик

Автор/джерело -  © proUA

Незабаром у християнських церквах Києва почнуть освячувати Великодні паски. Крім пасок українці кладуть до Великоднього кошика яйця, сіль, хрін, масло, м’ясо, сало.

Про це розповіла етнограф, старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу «Музею Івана Гончара» Галина Олійник.

«Вміст Великоднього кошика має свої регіональні особливості»,- наголошує етнограф.

У Центральній України до Великоднього кошика прийнято класти: паску або сирну паску (Чернігівщина), хрін, запечене м’ясо, солене сало, ковбасу запечену, яйце варене нечищене, крашанки, сіль, масло, творог, пиріжки з різними начинками, просо, мак.

В Галичині у Великодній кошик клали: паску, одне варене чищене яйце, з якого потім починали Великодній сніданок, і ділили на стільки частин скільки було членів сім’ї, крашанки (варені яйця в цибулинні), писанки, сіль, митий і чищений корінь хрону, творог шматком, а в деяких селах - сир запечений з тмином, масло, балик копчений, грудинку копчену, кільце копченої ковбаси. На Львівщині та Золочівщині кошик прикрашали букшпаном (самшитом) чи барвінком на Стрийщині.

«На Гуцульщині, роль кошика виконував куфіль - дерев’яний пасківник круглої форми з кришкою. В куфіль складали такі ж продукти як і в Галичині, тільки ще клали: бабку (солодка паска на 30-40 яєць) і несолодку паску на 5-7 яєць, писанки, головку часнику, бурячки або цвікли (варені терті буряки з хроном, оцтом і цукром) », - розповіла «proUA» етнограф Калина Потяк з Криворівні.

В Україні прийнято після освячення частину Великодніх страв, особливо пасок та яєць, залишати в церкві для бідних та немічних.