|
Бути радикальним - це означає зрозуміти річ в її корені (Карл Маркс).
1. Людина, яка захоплюється і вміє захопити інших, вміє швидко проникати в суть речей. Уникає "тиску" та всілякої суєти, прагне відійти від тиранії побуту та дріб'язкових турбот, займається скоріше тим, що цікаве, аніж тим, що вигідне. Вірить в інтуїцію та натхнення, тільки вони для нього - справжні цінності, чудово бачить перспективи, можливості. Те, що зроблено, завжди здається йому незначним порівняно з перспективами, які відкриваються і від яких відмовитися немає змоги.
2. Здатен, ледь напружившись, створити на диво логічну картину, теорію. Але логіка - не самоціль; одразу після цього може сказати "або ні..." і накидати так само логічний, але зовсім інший опис; коли слухач обуриться: "Як же так, ти щойно казав зовсім інше!", здивовано здвигне плечима - адже суть не змінилася.
3. Йому здається, що міг би домогтися вагомих результатів, коли б не внутрішній стан апатії, безвілля, енергетичного спаду, який його часом охоплює. Загалом, упевнений у своєму володінні світом зовнішнім і ніколи не впевнений в тому, що його не зрадить світ внутрішній. Неабияк залежить від настрою; останній - мінливий, але він не дуже це помічає. Тому, коли настрій добрий - упевнений, що він - сильний, світ - чудовий, і це триватиме нескінченно; у поганому настрої він - слабкий, світ - похмурий, і це теж на віки. Найнеприємніше у поганому настрою те, що немає бажань, немає волі.
4. Залежність від емоційного поля інших виявляється у граничній поступливості, коли йдеться про дрібниці та побут. Живе в світі своїх ідей, речі його не дуже хвилюють, тим більше, що увагу, яка при цьому вивільнюється, може переключити на улюблене зайняття: роздуми про суть явищ. Втім, незважаючи на таку залежність, навколо нього існує невидима риска, яку не переступити.
5. Вважає, що всі люди добрі, люблять один одного, не бачить потреби в умовностях, готовий одразу перейти на "ти", не надає особливого значення формальностям. Практично не маніпулює людьми - вважає, що людина має право бути такою, яка вона є. Не поділяє людей на своїх та чужих, прагне буди однаково корисним для всіх.
6. Він такий, яким його бажають бачити: тих, хто йому довіряє - не обманює, із злими - злий, із м'якими - м'який. Своїх уявлень про честь та порядність не переступає. За натурою він частіше не боєць, навіть шахи відштовхують його своїм духом боротьби. Це пов'язано з його уявленням про грандіозні можливості, які обіцяє світ - смішно ділити жалюгідні крихти, які є тепер. Залаштункову боротьбу, як правило, не веде, зустрічає супротивника у чистому полі, напруга пристрастей його мобілізує, активізує і навіть веселить. Залякати його неможливо - це призводить до зворотного результату.
7. Як правило, у нього багато приятелів, він популярний, підтримує легкий, жартівливий тон, постійно кепкує з приятелів, причому абсолютно певен, що вони не сприймають це всерйоз. Миттю і вдячно реагує на веселі емоції. "Не люблю" йому вимовити так же важко, як і "люблю". Не відмовляється від побачень, що втратили сенс, боячись образити.
8. Як правило, не докоряє близьким ні в чому, бо докоряти - означає ставити питання про взаємні зобов'язання, а він робить усе за власною ініціативою чи хоча б удає, що це так, але ні в якому разі не з почуття обов'язку, того ж чекає від партнера. У своїй дуальній парі любов виявляє частіше не вчинками або дарунками, а емоціями і вірністю, надійністю теплої дружньої прихильності.
9. Ходить досить скуйовджений, і це його пригнічує. Дуже полюбляє, коли хтось піклується про його комфорт, годує, створює затишок. Сам він не знає, який саме партнер йому потрібен: шукає то розумного, то красивого, але шлях до його серця лежить через шлунок. Навіть своє справжнє самопочуття усвідомлює лише тоді, коли цим стурбовані оточуючі: якщо йому сказати, що на біль не треба зважати - не зважатиме.
10. Потребує постійного емоційного піднесення, азарту, для чого потрібна безперервна сенсорно-емоційна "підкачка"; сам її забезпечити не в змозі, тому великою мірою залежить від оточення. Якщо поруч немає дуала, який живить його враженнями та позитивними емоціями - скисає, втрачає працездатність та смак до життя.
11. Працює тільки тоді, коли є натхнення, отже - не завжди регулярно. Без натхнення часто не здатен навіть на елементарні речі. Працює зосереджено, не відволікаючись, поки його не зупинять, бо не спроможний визначити якість роботи - весь час здається, що її можна ще поліпшити.
12. Може бути добрим організатором, тому що бачить потенційні можливості людей і ситуацій. Щоб дати вихід накопиченій енергії, веде активну суспільну діяльність, засновує клуби, товариства. Часто виявляє честолюбність, готовий взяти на себе відповідальність у критичній ситуації. Зате в спокійних умовах втрачає упевненість у своєму праві обіймати відповідальну посаду. Не терпить конкуренції та уникає її. Якщо ж опиниться у скруті - по допомогу, як правило, не звертається - заважають гордість та честолюбство. Примусити інших працювати - проблема. Не досягає мети за рахунок інших.
13. Миролюбний: "живеш сам - не заважай жити іншим". Прагне підтримувати з усіма добрі, рівні стосунки, вперто бореться за єдність рядів, аби не витрачати час на внутрішні суперечки.
© I.Онуфрієнко (Вайсбанд), Соціоніка//"Наука і суспільство", 1990, NNo 1-5. |
